Фото: Getty Images
Цуренко знову висловилася про війну і російських спортсменів
Українська тенісистка знову закликала світову спільноту до допомоги нашій країні у війні з РФ.
Росію потрібно будь-що зупинити, інакше надалі тероризм з її боку триватиме. Про це після переможного матчу на Вімблдоні заявила Леся Цуренко. Українська тенісистка навела як приклад власну історію трагедії через російську агресію.
"Дивіться, ось моя ситуація. Моя сім'я жила в Грузії. Напередодні Нового року з 1992 на 1993 рік ми втекли із Грузії, тому що там була війна. Цю війну створила Росія. Тож це вдруге, коли на моїй сім'ї позначаються дії російської влади. Це було 28 років тому. Мені 33. Коли ми поїхали, мені було чотири роки.
Це потрібно зупинити. 28 років для мене, особисто, як моя сім'я постраждала. Це треба якось зупинити. Це моя думка.
Я думаю так: якщо є дещо, що кожна людина на цьому світі може зробити, буде добре, якщо вона це зробить. Якщо хтось думає, що пожертвувати 10 доларів нічого не значить, це не так. Це означає багато. У головному місті моєї області, у Миколаєві, немає води вже кілька місяців. Тому, якщо ви думаєте, що 10 доларів – це ніщо, а насправді – це 10 пляшок води для цих людей.
Є причини, чому санкції запроваджуються. Спортсменів відсторонюють також, бо є причина. Росію варто зупинити. Це моя думка. Мені дуже шкода такі країни, як Україна, Грузія, я не кажу, що мені не шкода інших через інші конфлікти. Я думаю, що Росія вже творить надто багато. Це занадто. Їх потрібно зупинити в будь-який з можливих способів", – сказала Цуренко.
Українка також вкотре закликала світову спортивну спільноту до дискваліфікації російських атлетів.
"Так, згодна. Це тільки крок. Це гарний крок, який показує, що нам усім потрібно робити. І я українка. У моїй голові не може бути інших варіантів. Знову ж таки, я буду першою, хто скаже, що їх непотрібно відсторонювати. Але як я вже розповідала, так, я тут помилилася, я чула тільки думку від одного гравця з Білорусі і ще одного гравця з Росії, особисто мені було сказано, що ця людина проти війни. Від інших я нічого не почула. І для мене мовчання – знак… Нічого хорошого… Я ж думала, маю багато друзів у турі, особливо росіян і білорусів", – цитує Цуренко
БТУ.