Коментатор Першого національного Андрій Столярчук розповів Sport.ua, в чому причини його емоційного коментарю матчу Бельгія - Росія.
"У звичайній ситуації я б ніколи не дозволив собі проявляти якісь емоції. Але зараз ми живемо у воєнний час. І це війна з країною, яка несе в наш дім ідеї екстремізму, сепаратизму, несе розкол. Якщо образно говорити, то це як ніби жили два сусіди: один прийшов, відрубав сарай, а тепер є ризик, що він спалить весь будинок.
Я вважаю, що якщо терористи складуть зброю, то закінчиться війна, якщо українські військові складуть зброю, то закінчиться Україна. Я вважаю, що, з одного боку, виконується священний обов'язок - захищати свою Батьківщину, але з іншого, мені шкода тих матерів, які втрачають своїх синів. І з одного, і з іншого боку.
Дивись також: Коментатор під час матчу Бельгія - Росія заспівав пісню про Путіна
Та російська пропаганда, яка велася, посіяла смуту в серцях і душах людей. Тут, звичайно, вина і української влади. Як у Олеся Гончара в "Соборі" є хороша фраза: "Бережіть собори душ своїх", так от, мені здається, що за 23 роки українська влада не зробила нічого, щоб побудувати собор в душах наших громадян. І немає ментальної української єдності. І в цьому велика проблема...
Це щодо того, чому я вболівав проти Росії. А в матчах Єврокубків, наприклад, коментатор часто вболіває за російський клуб. І це правильно, це світова практика. Наразі я уболівав проти, причини я вже пояснив. Але я перед собою поставив задачу. Я професійний коментатор, а не уболівальник, який дорвався до мікрофона і говоритиме все, що захоче. Так, відчувався посил, були емоції, але кожна ситуація, яка траплялася на футбольному полі, була мною прокоментована об'єктивно. Жодного разу, якщо був фол на росіянах, я не прокоментував, що фолу не було.
Я вважаю, що свій професіоналізм я показав в тому, що жодного разу я не принизив ні гідності Росії як країни, ні окремих футболістів, ні тренера цієї збірної. Мені зараз смішно чути, що я розколюю країну, в той час, як ллється бруд, ллється неправда з російських ЗМІ, по суті через яку і відбувається нинішня війна. А у фразі «Ла-ла-ла» знайшли схильність до якогось конфлікту. Особисто мені це здається дивним. Професійну етику я жодною мірою не порушив, оскільки ніяких нецензурних, нелітературних і образливих слів я не говорив. Якщо хочете, це «Ла-ла-ла» - це акорди радості українського вболівальника. Всі говорять, що потрібно чути голос Росії, голос Донбасу, а я хочу, щоб було чути голос України. Ми толерантна нація і іноді дозволяємо собі вилазити на голову.
Читай також: Як фанати українських клубів передали "привіт" президенту Росії
І я можу лише сказати, що про жодне слово, сказане в ефірі, я не шкодую. Більше того, знаючи скільки бруду критики зараз виливається на мене, якби мене запитали, хотів би я повернути час назад на два дні, я б не погодився. Я сказав те, що я думаю. Я впевнений, що багато людей теж поділяють цю точку зору", - цитує коментатора Sport.ua.