Фінські вчені з'ясували, наскільки взаємними є стосунки людей у суспільстві, за тим, як часто вони виступають ініціаторами телефонних розмов.
Група дослідників під керівництвом Лаурі Кованена з Університету Аалто визначила суспільство як соціальну мережу, в якій люди є вузлами, між якими існують зв'язки. Поняття "взаємність" вони визначають як частку двосторонніх зв'язків у загальній їхній кількості всередині мережі.
Учені проаналізували дані про 350 мільйонів дзвінків, зроблених 5,3 мільйона абонентів одного оператора стільникового зв'язку за 18 тижнів. За їхніми словами, дані про телефонні дзвінки найкраще підходять для оцінки взаємності відносин, тому що, з одного боку, у дзвінка завжди є ініціатор, а з іншого, в адресата немає необхідності зробити у відповідь дзвінок (на відміну від SMS-повідомлень, де учасники діалогу обмінюються повідомленнями).
Так, відносини між двома людьми в кожному п'ятому випадку підтримуються одним з учасників, який здійснює 80% телефонних дзвінків, що припадають на двох знайомих.
Відносини між двома людьми в кожному п'ятому випадку підтримуються лише одним з учасників
Дослідники встановили, що хоча, як правило, люди дзвонять одне одному однаково часто, відносини, фактично підтримувані однією людиною, складаються нерідко як серед тих, хто оплачує розмови за фактом, так і серед користувачів передплатної системи розрахунків. Вони також з'ясували, що чим більше в людини контактів, тим активніше вона їх підтримує, не чекаючи, поки з ініціативою виступлять інші.
Крім того, результати вчених підтверджують так звану гіпотезу Грановеттера, яку запропонував американський соціолог Марк Грановеттер. Відповідно до цієї гіпотези, зв'язки між локальними спільнотами слабші, ніж усередині таких спільнот.
Самі автори поки не беруться стверджувати справедливість своїх висновків для людських відносин в цілому. За їх словами, на взаємність відносин впливає безліч факторів.
"Наприклад, молоді люди частіше користуються передплатною системою розрахунків, і тоді з наших даних випливає, що взаємних відносин, коли обидва учасники однаково вкладаються в них, серед молодих менше. Очевидно, подібні гіпотези потребують додаткових досліджень, перш ніж можна буде робити остаточні висновки" , - пишуть дослідники.
Нагадаємо, видання The New York Times, посилаючись на дослідження психологів і нейрофізіологів, недавно прийшло до висновку, що суспільна діяльність приносить людині більше щастя, ніж приємні відчуття від їжі або сексу.