Група британських вчених з Імперського коледжу Лондона прийшла до висновку, що алкалоїд псилоцибін, що міститься в галюциногенних грибах, порушує кровопостачання деяких відділів мозку, повідомляє New Scientist.
Для участі
в дослідженні були відібрані 30
добровольців, яким зробили ін'єкції
псилоцибіну. Після цього учасники мали
пройти функціональну магнітно-резонансну
томографію (фМРТ). У половини добровольців
вчені оцінювали кровообіг у мозкових
судинах, ще у 15 чоловік - взаємозв'язок
різних ділянок мозку.
За даними
дослідження, після введення псилоцибіну
спостерігалося зниження кровотоку в
судинах таламуса, а також медіальній
префронтальній і задній поясній областях
кори мозку добровольців. Вчені також
зафіксували порушення взаємодії
зазначених ділянок кори і гіпокампу.
Керівник
дослідження Робін Кархарт-Харріс
припустив, що зміни свідомості, які
провокує псилоцибін, обумовлені зниженням
активності задньої поясної зони кори
великих півкуль. За словами дослідників,
надмірна активність медіальної
префронтальної і задньої поясної
областей кори пов'язана з розвитком
депресії, що робить псилобіцин потенційним
антидепресантом.
У 2010 році вчені з
США довели, що псилоцибін покращує
настрій хворих неоперабельним раком.
Опитування учасників дослідження і
членів їх сімей показало, що тривожність
добровольців істотно знизилася після
одноразового прийому психоделіка, і
цей ефект зберігався щонайменше протягом
півроку. Також раніше вчені прийшли до
висновку, що люди, які населяли Європу
шість тисяч років тому, вживали
галюциногенні гриби.