Українська служба DW,
22 квітня 2020, 07:47
Фото: DW
У хворих на астму ризик не збільшується доти, доки вони й далі регулярно приймають ліки
Чимало астматиків непокояться через підвищений ризик зараження коронавірусом та можливі ускладнення. Ліки для асматиків теж дехто вважає додатковим негативним фактором.
Під час нинішньої пандемії COVID-19 літні люди або хронічно хворі особи належать до групи особливого ризику. А оскільки агресивний вірус SARS-CoV-2 переважно вражає легені, багатьох хворих на астму непокоїть підвищений ризик зараження і потенційно тяжкого перебігу хвороби.
Їхні побоювання лише посилилися після того, як з'явилися дані, що спреї з кортизоном, якими часто користуються астматики, підвищують ризик зараження коронавірусом.
Чи варто й далі користуватися спреями?
Препарати, що найчастіше застосовують під час лікування астми, - це насамперед спреї з кортизоном або таблетки кортизону (останні - в тяжких випадках). Такі лікарські засоби мають протизапальну дію і знижують астматичну гіперчутливість бронхів. Ці ліки дещо послаблюють дію імунної системи організму, адже їхня активна речовина має імуносупресивну дію.
Щоб заспокоїти таких пацієнтів, німецькі пульмонологи та експерти виступили зі спільною заявою. Згідно з їхніми запевненнями, у хворих на астму ризик не збільшується доти, доки вони й далі регулярно приймають ліки і не припиняють прийом препаратів без консультації з лікарем. Навіть в разі погіршення стану дозу кортизону потрібно скоригувати тільки згідно з інструкціями пульмонолога, який призначає лікування.
Різні оцінки
Таке твердження суперечить рекомендаціям тих фахівців, котрі критично ставляться до інгаляційної стероїдної терапії. Наприклад, головний лікар-вірусолог берлінської клініки "Шаріте" професор Крістіан Дростен (Christian Drosten) обережно порекомендував пацієнтам, котрі страждають на астму, обговорити зі своїм лікарем, чи не варто їм замінити препарат для лікування астми на основі кортизону препаратом, що не чинить настільки сильного впливу на імунну систему.
Та оскільки такий зв'язок ще не було науково доведено, фахівці Німецького товариства пульмонології і респіраторної медицини (Deutsche Gesellschaft für Pneumologie und Beatmungsmedizin e.V.) (DGP) і надалі обстоюють інгаляційну терапію.
Експерти з питань легеневих хвороб застерігають, що наслідки раптового припинення прийому ліків або зміни терапії можуть виявитися значно небезпечнішими, ніж поки що науково недоведений підвищений ризик зараження коронавірусом SARS-CoV-2.
Вони вважають, що значно більшому ризику піддаються люди похилого віку з тяжкою формою астми і пацієнти, які регулярно приймають пігулки кортизону. Натомість астматики, які досі лише час від часу застосовували спреї на основі кортизону, тепер мають робити це регулярно, щоб дихальні шляхи залишалися вільними і пацієнтам не доводилося потерпати від кашлю або задишки. Якщо спрей з кортизоном не допомагає, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Чи потрібні додаткові запобіжні заходи?
Як правило, люди з хронічними респіраторними захворюваннями мають менше можливостей боротися з вірусами самостійно, адже слизова оболонка легень ослаблена внаслідок уже наявних недугів. Однак, за словами пульмонолога і професора Мюнхенської університетської клініки Райнальда Фішера (Rainald Fischer), для астматиків значної загрози тут немає, адже зазвичай у них слизова оболонка бронхів демонструє тільки алергічне запалення, що як правило не переростає в пневмонію.
Фішер також зазначив, що носіння деяких захисних масок, як-от більш ефективних масок з функцією фільтрації повітря, може бути особливо неприємним для пацієнтів із легеневими хворобами, адже це дещо ускладнює їхнє дихання.
Оскільки запалення легенів і бронхів можуть викликати й інші віруси і бактерії, а не лише новий коронавірус SARS-CoV-2, багато лікарів також вказують астматикам на користь вакцинації проти грипу та пневмококу.
Небезпечний коронавірус: Чи захищає щеплення від туберкульозу?
А загалом, астматикам та іншим людям з респіраторними захворюваннями треба особливо пильно дотримуватися заходів загальної гігієни і тримати достатню безпечну дистанцію (щонайменше півтора метра) від інших людей, радять фахівці.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet