Група дослідників стверджує, що ніс людини змінився в ході еволюції, і це допомогло людям мігрувати по різних територіях.
Міжнародна група вчених з'ясувала, що людський організм за рахунок свого довгого носа споживає удвічі менше води, ніж організм людиноподібної мавпи. Про це
повідомили в Сибірському відділенні РАН Наука з перших рук.
Дослідники стверджують, що такі біологічні механізми виробилися після міграції на спекотні території, після чого у них з'явилася адаптація у вигляді інтенсивного потовиділення. Також зміна раціону харчування та термічна обробка їжі привели до зменшення кількості споживаної води.
Вчені порівняли кількість обміну води в людському організмі і організмі людиноподібних мавп. Для цього в експерименті брали участь 309 людей різних професій і способу життя і 72 людиноподібних мавпи - шимпанзе, бонобо, горили, орангутанги. У кожному організмі була виміряна споживана і виділена рідина. Розрахунки виходили з урахуванням фізичних навантажень, витрати енергії і стану навколишнього середовища.
Таким чином з'ясувалося, що люди споживають на 30-50% менше води, ніж мавпи. Разом з цим, людство веде такий же активний спосіб життя, як ці тварини і так само здатні до інтенсивного потовиділення.
Вчені впевнені, що це - результат природного відбору, який проходив поряд з біологічними і анатомічними змінами. І тут йдеться про зміну форми носа, яка з плоскої, як у мавп, перетворилася в більш подовжену. Ці зміни, за словами дослідників, відбулися 1,6 млн років тому.
Довгі носові проходи сучасної людини дозволяють водяній парі, яка утворюється з повітря, що видихається, охолоджуватися і конденсуватися назад у рідину. Тобто, ніс утримує вологу під час дихання.
Важливим є те, що такі еволюції дозволили нашим предкам віддалятися від водних джерел.