RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

"Я хворий, але мені не вірять". Іпохондрія чи наслідки COVID-19Сюжет

Текст: ,  29 серпня 2021, 12:31
0
1479
 Я хворий, але мені не вірять . Іпохондрія чи наслідки COVID-19
Фото: Armin Weigel / dpa / picture-alliance
Реабілітація пацієнта, що переніс COVID-19 у важкій формі

Наслідки COVID-19 можуть проявлятися протягом багатьох місяців після хвороби. Але людям, які їх відчувають, часто не вірять, оскільки відповідних наукових даних досі немає.

"Вам потрібно потерпіти" - таку відповідь Марта Есперті чує від лікарів протягом останніх 18 місяців. Понад півтора року після того, як вона перехворіла на COVID-19, у Марти спостерігаються такі симптоми, як висока температура, прискорене серцебиття, слабкість, втрата пам'яті, дефіцит кисню в крові. Дівчина, яка пише дисертацію, раніше охоче займалася спортом і подорожувала, а зараз може знепритомніти навіть під час приготування їжі.

Після того, як Марта проконсультувалася з різними фахівцями в Італії і Франції, їй поставили діагноз long covid - затяжна форма COVID-19 або, якщо висловитись точніше, довгострокові наслідки цієї хвороби. Аналізи показали, що серце і легені Марти істотно постраждали від коронавірусу. "Я в розпачі. Цілий рік мене не хотіли сприймати всерйоз, - розповіла вона DW. - Якби хоч хтось прислухався до мене, я б більше відпочивала і зараз могла б почуватися по-іншому". Зараз дівчина проходить лікування.

Що таке long covid?

Марта Есперті - одна з мільйонів тих, хто навіть після одужання потерпає від ускладнень після COVID-19. Серед найпоширеніших з них, окрім іншого, слабкість, затьмарена свідомість і порушення дихання, задишка.

Близько 15 відсотків людей, які перехворіли на COVID-19, через 12 тижнів усе ще мають симптоми захворювання, йдеться в дослідженні Королівського коледжу Лондона. Ризик у жінок або людей похилого віку вищий, але чоловіки і діти також можуть бути схильні до такого розвитку хвороби.

Вчені намагаються встановити, що саме є причиною затяжної форми COVID-19. Діагностувати захворювання і лікувати його поки складно. Тому багато пацієнтів, перш за все, повинні переконати своїх лікарів у тому, що вони дійсно хворі.

Лікарі не можуть поставити діагноз і говорять про іпохондрію

Одна з таких пацієнток - Александра Фарінгтон. Їй часто доводиться чути від лікарів, що вона симулює захворювання. Американка, яка працює в Португалії в консалтинговій сфері, досі відчуває біль у грудях, хоча перехворіла на COVID-19 у березні 2020 року. Вона страждає від втоми і задишки. При цьому фахівці спочатку підтримували Александру.

Однак це тривало до того часу, поки стало зрозуміло, що вони не можуть поставити жодного діагнозу, розповідає дівчина. Один кардіолог навіть заборонив їй з'являтися в його відділенні. "Я почуваюся виснаженою. Іноді у мене виникає відчуття, що я знаю про цю тему більше, ніж лікарі", - говорить Фарінгтон. Вона постійно стежить за новинами, пов'язаними з дослідженням затяжної форми COVID-19.

Своєму лікарю в англійському Гастінгсі американська художниця Тіффані Макгінніс скаржиться на запалення легенів і біль у грудях після перенесеного нею COVID-19. Через 14 місяців після хвороби вона періодично відчуває її симптоми. Жінка нарікає на те, що її обстежили не повною мірою. Але до неї мало хто прислухається. "Більшість лікарів називають мене істеричним іпохондриком", - говорить художниця.

Такі симптоми є і при інших захворюваннях

Акіко Івасаки, імунолог в Єльському університеті, досліджує причини довгострокового COVID-19 і симптоми, які можуть бути викликані коронавірусом. Це має допомогти медикам лікувати таких пацієнтів. Деякі симптоми, як-от втома, болі, проблеми з концентрацією, з'являються не лише у людей, які страждають від наслідків COVID-19, але й у тих, хто переніс інші захворювання. "Ці симптоми довгий час не сприймали серйозно у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, - вказує Івасаки. - Вони майже не вивчені, хоча мають величезні наслідки".

З початку пандемії мільйони людей стикнулися з різноманітними наслідками захворювання і його симптомами вже після одужання - від неврологічних до кардіологічних проблем. Це призводить до розгубленості у багатьох лікарів. "Якщо так багато систем в організмі людини одночасно страждають після хвороби, фахівець не знає, як він повинен з цим чинити", - ділиться Івасаки.

Деякі країни зараз активно інвестують у дослідження затяжної форми COVID-19. У США національні відомства системи охорони здоров'я отримали понад один мільярд доларів, аби досліджувати наслідки цієї хвороби. Великобританія вклала понад 23 мільйони фунтів у різні дослідження. У всьому світі з'являються клініки, де лікують пацієнтів з довгостроковими наслідками COVID-19. Але не кожен пацієнт має до них доступ. І не кожного, як і раніше, сприймають всерйоз навіть близькі.

"Я хворий, але мені не вірять"

Емі Пелікано з американського штату Цинциннаті зіткнулася з тим, що її родина не вірила її скаргам на наслідки COVID-19. Через рік після того, як вона заразилася коронавірусом, їй продовжує дошкуляти кашель, наприклад, якщо вона активно спілкується з ким-небудь. Емі часто щось забуває, у неї тахікардія та інші симптоми. Типовий випадок затяжної форми COVID-19, кажуть її лікарі.

Але багато родичів вважають, що Емі просто лінується. Від такого ставлення жінка стала сумніватися в своїх силах і почала відвідувати психотерапевта: "Я фізично відчуваю себе погано, а емоційно - ще гірше. Крім мого чоловіка, ніхто з моєї родини мене не підтримує".

Студентка Яс з Лондона, яка не хоче називати своє справжнє ім'я, теж розповідає, що їй доводилося переконувати рідних і близьких у тому, що вона хвора. Зараз Яс пересувається в інвалідному візку або на милицях. Після COVID-19 відчуває таку слабкість, що не може самостійно ходити. Спочатку всі думали, що вона перебільшує. Перш за все, тому що її батько теж перехворів на COVID-19, але в більш легкій формі, і у нього не було таких наслідків.

Однак з часом лікарі і родина зрозуміли, що Яс не бреше. "Спочатку я дуже злилася, тому що віддавала всі сили, але все одно було відчуття, що цього недостатньо. Це відбувалося до того часу, поки мені не повірили. Після цього моє фізичне здоров'я покращилося", - розповідає Яс.

Боротьба за увагу

Люди, які страждають від довгострокових наслідків COVID-19 і не зустрічають належної уваги лікарів і близьких, заснували групи взаємодопомоги. Там вони обмінюються досвідом і способами лікування. "У цій групі я відчуваю, що мене сприймають всерйоз. І це основна причина, чому я не здаюся", - зізнається Фарінгтон.

Марта Есперті заснувала в Італії групу пацієнтів, лікарів і дослідників, які займаються питаннями довгострокових наслідків COVID-19, аби звернути увагу на цю проблему. "Поки медичні установи не зроблять пріоритетом пацієнтів, які перенесли COVID-19 і страждають від його довгострокових наслідків, багато людей повинні інвестувати гроші сили і час в те, щоб їм просто повірили. Держава повинна подбати про можливості реабілітації та фінансової підтримки тих, хто зіткнувся з таким захворюванням", - упевнена Есперті.

Джерело: Українська служба DW

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

СПЕЦТЕМА: Коронавірус
ТЕГИ: медицина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі