Фахівці з Каліфорнійського університету, провівши ряд тривалих досліджень, прийшли до несподіваного висновку - люди, що переживають упродовж довгого часу глибокі особисті страждання, насправді насолоджуються своїм горем.
Подібний висновок був зроблений фахівцями в результаті обстеження 23 жінок, 11 з яких переживали глибоке горе, а 12 - помірне. Причиною тому було те, що їхні матері або сестри померли від раку грудей.
Такі учасниці були обрані дослідниками з тієї причини, що якщо близька родичка жінки страждає на рак грудей, то її шанси захворіти також значно зростають, а, отже, переживання про втрату мають більш особистісний характер.
Всім піддослідним демонструвалися фотографії померлих матерів або сестер, паралельно вивчалася активність їхнього головного мозку. Виявилося, що в безутішних жінок при перегляді фотографій родичів, що померли, активізувався центр задоволення, а в жінок, які спокійніше ставилися до своєї втрати, цей ефект не спостерігався.
Автори дослідження прийшли до висновку, що одержання задоволення від нещастя властиве групі людей, які не здатні змиритися зі своєю втратою протягом довгого часу й не в змозі залишити цей факт у минулому.
Причиною цього є фізіологія - довгострокове горе активізує нейрони, що перебувають у центрі задоволення головного мозку, надаючи спогадам про кохану людину певний наркотичний характер. Таким чином, у людини, що страждає, формується психологічна залежність від подібних спогадів.
За матеріалами WashProfile