У неділю ввечері, 19 жовтня, NASA здійснило запуск штучного супутника Землі, призначеного для дистанційного вивчення меж Сонячної системи.
Апарат IBEX (Interstellar Boundary Explorer) був запущений з борту літака над Тихим океаном за допомогою ракети-носія Pegasus. На висоті близько 100 кілометрів від Землі включився власний розгінний блок апарата, який вивів його на витягнуту еліптичну орбіту з апогеєм понад 300 тисяч кілометрів.
Завдання супутника - вивчення і картографування межі Сонячної системи - геліосфери. Це область, де сонячний вітер стикається з міжзірковим газом. Частинки, які летять від Сонця спочатку сповільнюються, а потім і зовсім змінюють напрямок свого руху на протилежий. Детектори IBEX будуть вловлювати як відображені частинки і частинки сонячного вітру, що провзаємодіяли з міжзоряним середовищем, так і атоми безпосередньо міжзоряного середовища, які змогли проникнути в нашу систему.
З енергії цих частинок, а також за напрямком, з якого вони прилетіли, можна зробити висновки про форму та властивості межі Сонячної системи. Про те, що відбувається в області, яка за більш ніж на 12 мільярдів кілометрів від Сонця, досі відомо дуже мало. За всю історію космічних досліджень геліосферу перетнули тільки два космічні апарата Voyager-1 і Voyager-2, запущені ще в 1977 році і їх головною метою було вивчення інших планет Сонячної системи. Вони перетнули геліосферу всього в двох точках, але і це дало змогу підтвердити припущення про її сплюcнуту формі. IBEX дасть змогу визначити, як саме виглядає межа сонячної системи в цілому.
При розробці апарату IBEX американці використовували досвід саме цих двох кораблів.
Однак, на відміну від Voyager, IBEX не буде залишати межі земної орбіти. За допомогою двох датчиків, встановлених на космічному апараті, вчені сподіваються виміряти енергію і масу сонячного вітру з навколоземної орбіти, розташованої на відстані близько 300 тис. км.
Поблизу Землі дистанційне вивчення меж Сонячної системи ускладнене магнітним полем планети, з яким взаємодіє сонячний вітер. Однак за межами магнітосфери залишаються тільки два джерела частинок: Сонце та межа системи. Саме тому IBEX потрібно вивести на настільки витягнуту орбіту.
Повільне обертання апарата дає змогу приблизно за півроку оглянути всю небесну сферу, в результаті чого у астрономів з'явиться повна карта геліосфери.
Місія IBEX триватиме приблизно два роки.
Нагадаємо, що проект зі створення космічного апарату Interstellar Boundary Explorer (IBEX) Національне аерокосмічне агентство США схвалив 31 січня 2005 року. Вартість проекту, спрямованого на дослідження природи міжзоряної простору та підготовки ґрунту для подальших експедицій до інших світів, становить близько 140 млн. доларів.