RU
Головна
 

Людина наступна. Що дає клонування мавпСюжет

Корреспондент.net, 26 січня 2018, 17:13
1
1239
Людина наступна. Що дає клонування мавп
Перше успішне клонування мавп дає можливість створювати клони людей

Уперше вдалося успішно клонувати мавп тим самим методом, що й овечку Доллі: які перспективи це відкриває для досліджень і чи можливе клонування людей.

 
У Китаї вчені вперше клонували мавп за допомогою перенесення ядра соматичної клітини.
 
Першою твариною, яка була клонована в такий спосіб, стала овечка Доллі. Після цього вчені успішно клонували 23 види тварин, у тому числі мишей, свиней, корів, котів і собак.
 
Але клонувати приматів до сих пір не вдавалося. Дослідження китайських біологів дає можливість клонувати людину.
 
У Ватикані вже заявили, що експеримент китайських вчених є загрозою людському роду.
 
Корреспондент.net розбирався в експерименті з клонування мавп і які перспективи він відкриває.
 
Перше вдале клонування мавп
 
Китайські вчені вперше отримали здорових дитинчат мавпи, медично зачатих методом перенесення ядра із соматичної клітини в позбавлену власного ядра яйцеклітину.
 
Народжені дитинчата яванської макаки є ідентичними генетичними копіями, тобто клонами мавпи-донора клітин сполучної тканини, з яких були взяті ядра для клонування. Робота опублікована в журналі The Cell.
 
Вчені з Державної лабораторії нейробіології приматів Китайської академії наук проводили свої досліди протягом трьох років. Їм вдалося значно прискорити процес перенесення ядра з клітини мавпи-донора в порожню яйцеклітину, що знизило ймовірність процесу відторгнення.
 
Окрім того, вони розробили спеціальну суміш ферментів і молекул РНК, яка захищала білкову оболонку від ушкоджень і змушувала яйцеклітину ділитися. У дослідженні говориться, що відтепер процедура клонування буде вдалою в кожному третьому випадку.
 
Результатом експерименту стали дві довгохвостих макаки, ​​яких назвали Чжун Чжун і Хуа Хуа. Вони отримали свої імена від китайського слова zhonghua, що означає "китайський народ", на знак національної важливості цієї події. Вони народилися вісім і шість тижнів тому.
 
Чжун Чжун (ліворуч) і Хуа Хуа (праворуч) // Фото: The Cell
 
Автори кажуть, що макаки розвиваються точно так само, як у їхньому віці розвиваються звичайні неклоновані родичі.
 
Це не перший випадок клонування мавп, проте раніше застосовувався спосіб, при якому вже запліднений ембріон ділився на декілька частин, що призводило до народження декількох генетично ідентичних, як одномодові близнюки, мавп.
 
У 1996 році за допомогою перенесення генетичної інформації, взятої із соматичної (нестатевої) клітини, у яйцеклітину була клонована вівця Доллі.
 
Після цього вчені в такий самий спосіб клонували мишей, свиней, корів, собак та інших тварин, але поставити експеримент з приматами ніяк не вдавалося.

Коли у 2003 році в Пітсбурзькому університеті вчені не змогли створити жодного клона із 716 яйцеклітин, було висунуте припущення, що для приматів цей метод взагалі не підходить.
 
Користь клонування
 
Клонування тварин передовсім дає більш повну картину процесів розвитку ембріона. Але подібні експерименти мають й прикладні результати.
 
Наприклад, клонування мавп дає можливість створити моделі генетично обумовлених захворювань людини, які необхідні для дослідження механізмів розвитку захворювання і тестування ліків.
 
The Wall Street Journal пише, що більшість дослідників у Китаї вважають використання мавп украй перспективним для дослідів для лікування хвороб головного мозку.
 
Такі моделі є на мишах, проте мавпи генетично і фізіологічно набагато ближчі до людини, тому дослідження на них дають кращі результати.
 
Клонована овечка Доллі з'явилася на світ у 1996 році // Фото: Getty
 
Фібробласти плоду, які китайські вчені використовували для клонування, добре піддаються генетичним модифікаціям, у тому числі за допомогою редактора генома CRISPR/Cas9.
 
Тому успішне клонування макак саме з цих клітин означає, що створення генно-модифікованих мавп не за горами.
 
Противники клонування, своєю чергою, говорять, що найчастіше в клонованих тварин можуть бути приховані дефекти розвитку і тому вони менш придатні до життя.
 
Так, у клонованої вівці Доллі було слабке здоров'я - вона страждала від артриту і прожила лише шість років. Однак вчені пізніше з'ясували, що схильність до захворювань у Доллі не було, а хворіла вона, імовірно, через розміщення в закритому приміщенні і малу рухливість.
 
Клонування людини відтепер можливе
 
Результати експерименту оцінили вчені з інших країн. Так, професор генетики Даррен Гриффин з Кентського університету у Великій Британії говорить про етичну сторону методу, оскільки він дає можливість клонувати приматів, до яких відноситься людина.
 
"Перший звіт про клонування примата, безсумнівно, викличе певні етичні питання. Критики будуть стурбовані тим, що це може виявитися кроком на шляху до клонування людини. Переваги підходу, однак, очевидні. Модель примата із заздалегідь відомим генетичним фоном може бути дуже корисна в дослідженнях", - сказав професор.
 
Китайські вчені запевняють, що дотримуються суворих міжнародних рекомендацій з досліджень на тваринах, проте дослідники хочуть, щоб у науковому співтоваристві було підняте питання - що можна і не можна робити, коли мова йде про клонування приматів.
 
Клонування людей відтепер можливе // Кадр з фільму "Острів"
 
"У принципі, цей метод може бути використаний й для клонування людини, але ми не збираємося цього робити. Немає взагалі ніяких планів клонувати людину", - заявив один з авторів дослідження.
 
Можливість робити генетично ідентичні копії людей з'явиться через кілька років. Однак дуже складно взяти в дорослої людини ДНК і зробити її копію у вигляді немовляти - без відточеної до досконалості техніки перепрограмування соматичних клітин увесь біологічний матеріал від донора насамкінець виявляється непридатним.
 
Тому витрачати кошти на клонів одних і тих самих людських ембріонів поки що просто недоцільно.
ТЕГИ: генетикаклонированиеГеныклонисследованияэксперимент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах