RU
 

Віспа мавп ходить світом. Що потрібно про неї знатиСюжет

Текст: ,  23 травня 2022, 17:05
0
4301
Віспа мавп ходить світом. Що потрібно про неї знати
Фото: AP
Вірус мавпячої віспи під мікроскопом

Загалом зареєстровано понад 180 підтверджених або можливих випадків зараження щонайменше у 14 країнах по всій планеті.

Атипові випадки захворювання на мавпячу віспу, попередницю якої вдалося остаточно перемогти в 1970-х роках, зафіксували вже в 14 країнах, у тому числі у США та Європі. В Україні вірусу не виявлено. Корреспондент.net з'ясовує, що являє собою вірус і чи варто очікувати нову пандемію.

Переможена оригінальна віспа
 
Віспа – дуже давній вірус. Він з'явився настільки давно, що сучасні технології дозволяють визначити лише вкрай приблизний період. За різними оцінками, його еволюційна лінія відокремилася між 68 тисячами та 16 тисячами років тому.
 
 
Захворювання характеризується важким перебігом, лихоманкою, висипом на шкірі та слизових оболонках. Летальність хвороби становила 20-40 відсотків, а під час деяких епідемій сягала до 90 відсотків.
 
Перемогти хворобу вдалося завдяки масовій вакцинації. Останній випадок зараження натуральною віспою був описаний у Сомалі в 1977 році.
 
1978 року зафіксовано й останній випадок лабораторного зараження. Офіційно про викорінення віспи було оголошено 1980 року на Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я, чому передував відповідний висновок комісії фахівців, винесений у грудні 1979 року.
 
Офіційно на цей час віспа збереглася лише у двох лабораторіях у світі – CDC у Сполучених Штатах та ГНЦ СБ Вектор у Росії. Різні експерти закликають знищити ці зразки.
 
При цьому останніми роками розкривалося кілька незареєстрованих випадків зберігання віспи. Так, у листопаді 2021 року в лабораторії компанії Merck було виявлено 15 "сумнівних" пробірок з етикетками "натуральна віспа" та "вакцина" під час очищення морозильної камери.
 
За даними дослідження Ініституту Роберта Коха, значна частина населення Землі зараз більше не має щеплення від віспи. Це може означати, що невдалий збіг обставин може "відродити" хворобу знову.
 
У чому особливість віспи мавп
 
Мавпяча віспа - це різновид оригінальної віспи, яка в основному зустрічається в Західній та Центральній Африці. Вірус-збудник уперше виявили у піддослідних мавп у 1958 році.
 
Інфекція має набагато м'якший за оригінальну віспу перебіг. Інкубаційний період – від шести до 16 днів. Звичайні симптоми віспи мавп – жар, сильний головний біль, запалені лімфовузли (одна з головних відмінностей від багатьох інших схожих захворювань), біль у спині та м'язах, а також сильна слабкість.
 
Через кілька днів після того, як піднялася температура, у людини починають з'являтися висипання – здебільшого на обличчі, долонях та стопах, але можуть з'явитися і на слизових, геніталіях та очах. Згодом висипка змінюється, перетворюючись на бульбашки з рідиною.
 
У групі підвищеного ризику – діти і люди з імунною системою, що погано працює. Зазвичай люди одужують через два-чотири тижні, але бувають і летальні випадки.
 
Віспа мавп – це зоонозне захворювання, що передається людині від тварин. Його вторинне поширення шляхом передачі від людини до людини має обмежений характер.
 
Заразитися можна повітряно-краплинним шляхом, контактно-побутовим шляхом (торкаючись до тих самих предметів, що й заражена людина) та під час контакту з біологічними рідинами хворого (слина, сеча, кров).
 
Уперше віспа мавп у людини була виявлена ​​у Демократичній Республіці Конго у 1970 році. Окремі випадки захворювань спостерігалися у країнах Центральної та Західної Африки.
 
Існує два підвиди вірусу. Летальність одного становить 3,6 відсотка, другого – понад десять відсотків. Виявлені у травні 2022 року випадки пов'язані з легшим підвидом. Генетичний аналіз трьох вірусів віспи мавп показав, що нинішній варіант близький до того, що поширився в Нігерії чотири роки тому.
 
Експерти зазначають, що у більшості пацієнтів у країнах Африки, де раніше поширювався вірус, не було доступу до якісної медичної допомоги, а отже, у Європі та Америці смертність буде нижчою. На цей момент ніхто з "травневих" пацієнтів з мавпою віспою не помер.
 
 
Атиповість мавпячої віспи
 
Проблема в тому, що зараз ніхто не знає, з яких причин віспа мавп так різко прийшла до країн "першого світу".
 
Відомо, що один з пацієнтів у Великій Британії повернувся з Нігерії, у якій поширена віспа мавп, але після відвідування Африки він не спілкувався з іншими людьми, яким пізніше діагностували інфекцію. За межі країни ці люди також не виїжджали.
 
Передача вірусу віспи мавп від людини потребує дуже тісного контакту. Найчастіше ланцюжок інфікування обмежується лише кількома людьми.
 
На цей час ведуться інтенсивні дослідження того, чи відбувається передача інфекції через контакт пошкодженої ділянки шкіри з виділенням віспи.
 
Основний спосіб зараження у країнах Африки є контакт з хворими гризунами та м'ясом диких тварин. У тих країнах, де зараз спостерігаються спалахи, цей шлях передачі малоймовірний.
 
Відстежити причини нещодавніх випадків набагато важче, тому що інфіковані не відвідували Африку та не контактували з іншими хворими.
 
Значна частина "травневих" хворих - чоловіки, які мали статевий контакт з чоловіками. Проте зараз немає жодних підстав для того, щоб говорити про них як про основну групу ризику і стверджувати, що тепер вірус передається статевим шляхом.
 
Звичайно, він може передаватися і статевим шляхом, проте, швидше за все, вірус передався в тісному контакті повітряно-краплинним шляхом.
 
Яке лікування від мавпячої віспи
 
Спалах віспи можна контролювати за допомогою профілактики інфекції. Вакцинація проти стандартної віспи має 85 відсотків доведеної ефективності у запобіганні мавпячій віспі.
 
Проте зараз вакцину просто так не знайти. Раніше препарат для імунізації поширювався лише через медичні організації у випадках, коли є значна загроза поширення захворювання.
 
Імунітет після вакцинації розвивається протягом 7-14 днів. Можна зробити щеплення і після того, як вірус потрапив в організм. Повідомляється, що навіть якщо людина прищепилася протягом двох тижнів після контакту з віспою, це захистить від захворювання або хоча б від його тяжкого перебігу.
 
Великобританія вже закупила вакцини проти віспи, але скільки уколів потрібно зробити, поки що невідомо.
 
Також є противірусні препарати, створені для стандартної віспи. У США, Канаді та Європейському Союзі зареєстровано препарат під назвою тековіримат. У Штатах та Канаді він призначений лише для лікування віспи, але в ЄС зареєстрований також для лікування віспи мавп. У США для лікування віспи також схвалений бринцидофовір.
 
Чи бути новій пандемії
 
Поширення мавпячої віспи, спалах якої зараз спостерігається на кількох континентах, має викликати занепокоєння, оскільки воно матиме наслідки, заявив президент США Джо Байден.
 
"Вони ще не сказали мені про рівень зараження, але це те, що має хвилювати всіх... Ми посилено працюємо над цим, щоб з'ясувати, що нам робити і яка вакцина, якщо є, може бути доступна для цього", - сказав Байден журналістам у неділю.
 
Наразі Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) почала активно займатися цим вірусом. ВООЗ уже зараз закликає вжити низку заходів проти подальшого поширення віспи мавп.
 
"Виявлення підтверджених та передбачуваних випадків мавпячої віспи без історії поїздок до ендемічних районів у багатьох країнах нетипове", - йдеться у заяві організації.
 
Тому вкрай необхідно підвищити поінформованість про віспу мавп та провести комплексну роботу щодо виявлення випадків захворювання та ізоляції (з наданням підтримуючої терапії), відстеження контактів та підтримки, щоб обмежити подальшу передачу, зазначили у ВООЗ.
 
Учасники Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, що відкрилася 22 травня в Женеві, - головного щорічного форуму ВООЗ - зосередять увагу, в тому числі, і на поширенні вірусу мавпячої віспи.
 
Однак, незважаючи на очікуване зростання кількості заражень мавпою віспою найближчим часом, експерти поки що не бачать приводів для серйозного занепокоєння.
 
"Нам не варто боятися нової пандемії", - заявив в інтерв'ю німецькому виданню Die Zeit Online вірусолог Герд Зуттер з Мюнхенського університету імені Людвіга та Максиміліана.
 
Професор молекулярної вірусології Ноттінгемського університету Джонатан Болл каже, що той факт, що один з 50 контактів першого пацієнта, інфікованого мавпою віспою, заразився, свідчить про те, що вірус має низьке зараження.
 
"Ми не стоїмо на межі загальнонаціонального спалаху", - сказав британський вірусолог.
 
Такі факти як відносна легкість хвороби, наявність ефективної вакцини та лікарських засобів підкріплюють слова вчених.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: Вирусэпидемияболезньпандемия
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі