Астрономи вперше побачили залишки зірки, поглиненої чорною дірою майже 4 млрд років тому

Науковці з Університету штату Пенсільванія і Гарвард-Смітсонівського центру вперше побачили залишки зірки, поглиненої чорною дірою.

Як повідомляє сайт NASA, ще наприкінці березня 2011 року телескоп Swift виявив у сузір'ї Дракона джерело потужного рентгенівського випромінювання. Це джерело отримало умовне найменування Свіфт J1644 +57.

Виявилося, що телескоп зафіксував пробудження чорної діри, що дотепер "дрімала", яка роздерла на частини і поглинула зірку. Галактика, в якій це безпосередньо відбулося, знаходиться так далеко, що відсвіти цієї події досягли Землі приблизно 3,9 млрд років тому.

Більшість галактик, включаючи нашу, мають у своєму складі чорну діру величезних розмірів, маса якої перевищує масу Сонця в мільйони або навіть в мільярди разів. Нові дослідження показують, що об'єкт Свіфт J1644 +57 в два рази важчий найближчої до нас чорної діри, розташованої в центрі Чумацького шляху і важить в 4 млн разів більше за Сонце.

Коли зірка потрапляє в зону тяжіння чорної діри, її розриває на частини. Газ, що її складає, стискається в диск, який, обертаючись навколо чорної діри, швидко розігрівається до температури в мільйони градусів. Причому газ, що знаходиться всередині диска, угвинчується в чорну діру, а швидке обертання і магнітний вплив створюють своєрідні воронки, через які деякі частинки можуть покинути об'єкт. Потоки частинок рухаються зі швидкістю, що складає близько 90% від швидкості світла, уздовж осі обертання чорної діри.

Науковцям також вдалося встановити, що уламки поглиненої зірки прямують у бік Землі.

"Потік речовини, що залишився від зірки після її поглинання чорною дірою, рухається зі швидкістю  99,5% від швидкості світла. При цьому випромінювання від потоку залишається настільки потужним, що радіотелескоп Свіфт, що опинився у нього на шляху, зможе спостерігати його до наступного року", - говорять дослідники.

Нагадаємо, в червні цього року астрономи NASA, що працюють з рентгенівським телескопом Chandra, виявили популяцію молодих чорних дір, існування якої не передбачається сучасними теоріями еволюції Всесвіту.