Фото: АР
Політ у сусідні галактики може бути організований у найближчі сто років
Фахівці американського Управління перспективних дослідницьких програм у галузі оборони (DARPA) заявили, що у найближчі сто років людство може організувати першу справжню міжгалактичну подорож.
Як зазначає The Daily Mail, науковий світ сприйняв цю заяву науковців з певною часткою скептицизму, одна з головних причин сумнівів - неможливість сексу в космосі.
Видання зазначає, що подорож до найближчих зоряних систем навіть на найбільш високих швидкостях, які людина здатна створити і витримати, триватиме багато сотень років. Тобто, на космічному кораблі повинні померти і народитися декілька поколінь людей, і завдання репродукції стає ключовим.
"Займатися сексом і народжувати дітей в умовах відсутності гравітації - та це ж справжнє пекло", - говорить біолог Афіна Андреадіс із університету Массачусетса. До того ж вага дитини - це один з найважливіших чинників її нормального розвитку як у материнській утробі, так і після появи на світ. Багато вчених сумніваються, що зачаття взагалі можливе за відсутності земного тяжіння.
Принаймні точно відомо одне: навіть місяці перебування в умовах, як, наприклад, на Міжнародній космічній станції, завдають серйозної шкоди людському організму. Атрофуються не тільки м'язи - згубні зміни відбуваються в скелеті.
Звичайно, можна припустити, що за 100 років людство винайде штучну гравітацію, але поки ця технологія дуже і дуже далекого майбутнього.
Крім того, небезпеку для людини становить міжзоряна радіація - наслідки її тривалого впливу на організм поки неможливо навіть уявити, не те що точно описати.
Що вже говорити про народження та розвитку дітей у таких умовах, та ще й з прицілом на кілька поколінь. Людину в космосі взагалі підстерігає безліч небезпек і перешкод, більшість яких невідомо навіть науковцям, підсумувала Афіна Андреадіс.
Тільки після вирішення всіх цих проблем варто було б поцікавитися, як, власне, людині дістатися до інших галактик. Ракети, здатні доставити людину до Місяця, в даному випадку абсолютно не годяться, пише британська газета.
Для такої подорожі буде потрібно більше палива, ніж є у всесвіті, який ми здатні збагнути, заявив на конференції DARPA фізик Річард Обоузі.
Він очолює проект Ікар, що вивчає можливість створення міжзоряного космічного корабля з термоядерним двигуном з метою проектування непілотованої місії.
Якщо ж говорити про альтернативу, то на даний момент можна розглядати тільки фантастичні двигуни на основі термоядерної реакції, яку людство не тільки не навчилося приборкувати, а й взагалі вивчило далеко не вичерпно. Або ж можна теоретизувати на тему двигунів на основі антиматерії, але це поки і зовсім за рамками серйозних наукових досліджень.
Найбільш скептично налаштованінауковці вказують, що людству для початку непогано хоча б злітати на Марс - найближчу до Землі й за низкою параметрів схожу на неї планету. В цілому ж, якщо виходити з того, що людина вже неодноразово побувала в космосі, в принципі, проблеми з відтворенням на космічному кораблі виглядають не такими вже нерозв'язними в порівнянні з технічною стороною подорожі до інших зоряних світів.
Усвідомити, на що саме замахнулися американські вчені, допоможе такий факт. Найбільш швидкісний об'єкт з коли-небудь створених людиною - космічний зонд Voyager-1, що летить за межі Сонячної системи, знаходиться в дорозі вже 34 роки. За цей час подолав всього лише 1% відстані до Проксіма Центавра - найближчої до Землі зірки після Сонця.
Варто відзначити, що раніше працівники агентства, яких називають департаментом божевільних науковців при Пентагоні, заявляли про використання невловимої антиречовини в якості зброї або ж для подорожей у часі крізь гіпотетичні червоточини в космічному просторі, як в науковій фантастиці.
Нагадаємо, в квітні цього року повідомлялося, що дослідницькі зонди NASA Voyager-1 і Voyager-2, які зараз підходять до межі Сонячної системи, вийдуть у міжзоряний простір у найближчі п'ять років, повідомив науковий керівник проекту Ед Стоун.