Американські вчені використовували технологію перенесення ядра соматичної клітини для того, щоб виростити персоніфіковані ембріональні стовбурові клітини у незаплідненій яйцеклітині людини.
За допомогою технології клонування стало
можливим створення "персоніфікованих" ембріональних стовбурових
клітин у людському організмі, заявляють вчені.
Генетичний матеріал, узятий із соматичної
клітини шкірного покриву людини, був перенесений у людську яйцеклітину. Згодом
вона була використана для створення ембріона на ранній стадії розвитку.
Стовбурові клітини мають величезний потенціал
для медицини, оскільки можуть давати початок практично будь-яким
спеціалізованим клітинам у людському організмі.
Але стовбурові клітини, які утворюються таким
способом, містять хромосоми як "дорослої" клітини, так і самої
яйцеклітини.
Використаний метод - перенесення ядра соматичної
клітини (клітини організму, що не є сперматозоїдом або яйцеклітиною) у
незапліднену яйцеклітину, - справив фурор у 1997 році, коли світу була
представлена вівця Доллі.
Вона стала першим ссавцем, отриманим із ядра дорослої
соматичної клітини, тобто клоном.
У 2004 році У Сук Хван, вчений із Південної
Кореї, заявив про те, що йому вдалося клонувати людський ембріон і виділити з
нього стовбурові клітини, теоретично здатні замінити під час трансплантації
будь-які тканини без ризику їх відторгнення.
Однак, як з'ясувалося пізніше, більша частина
результатів його дослідів із клонування була сфальсифікована.
Провідний дослідник Нью-Йоркського Фонду
стовбурових клітин доктор Дітер Еглі говорить, що можливість використання
технології клонування у людському організмі досі ставиться під сумнів.
За його словами, інші "групи намагалися
працювати в цьому напрямку, але безуспішно".
У своїй статті, опублікованій у журналі
Nature, доктор Еглі пише, що і його дослідницька група не домоглася успіху,
використовуючи традиційну технологію.
Коли вони витягли генетичний матеріал із
яйцеклітини і замінили його хромосомами соматичної клітини шкірного покриву,
яйцеклітина почала ділитися, але на етапі 6-12 клітин поділ зупинявся, і
зростання припинялося.
Коли ж учені залишили у яйцеклітині її власний
генетичний матеріал і додали хромосоми клітини шкірного покриву, яйцеклітина
продовжувала розвиватися і досягала стадії бластоцисти, яка містить вже до 100
клітин. Іншими словами, така яйцеклітина ставала потенційним джерелом
ембріональних стовбурових клітин.
Яйцеклітина і сперматозоїди мають по одному
набору хромосом. Під час запліднення яйцеклітини виходить ембріон, який
успадковує одну половину хромосомного набору від матері, а іншу - від батька.
У згаданих уже дослідах групи доктора Еглі створювалися
ембріони, де було не два, а три набори хромосом, що може стати великою
проблемою.
Найчастіше ембріони із неправильною кількістю
хромосом просто нежиттєздатні. В інших випадках три копії лише однієї хромосоми
призводять до таких генетичних захворювань, як хвороба Дауна.
Ученим потрібно створити такі ембріональні
клітини, у яких буде тільки ДНК донора, тобто дорослої соматичної клітини.
Однак, коли механізм поділу яйцеклітини запущений, і в її ядрі вже міститься
певний набір хромосом, розділити їх практично неможливо.
Як сказав доктор Еглі в інтерв'ю Бі-бі-сі,
створені його групою стовбурові клітини "ще не можна використовувати в
терапевтичних цілях".
"Ми тільки на початку шляху, і нам ще
багато що треба зробити, - визнав Еглі. - Ми розглядаємо нашу роботу лише як
один із проміжних етапів. Але ми можемо сказати, що людська яйцеклітина здатна
перетворити "дорослу" диференційовану клітину, наприклад, клітину
шкірного покриву на стовбурову".
Професор Мері Херберт із Центру старіння і
здоров'я при Університеті Ньюкасла у Великобританії, говорить: "Це
дослідження показує, що метод перенесення ядра соматичної клітини є недостатнім
в умовах роботи із клітинами людського організму".
"Однак авторам вдалося зробити його більш
ефективним, залишивши у яйцеклітині її власний генетичний матеріал, - додала
вона. - Хоча цей метод сам по собі не вирішує основну проблему, але він
наближає нас до розуміння наших власних недоліків у дослідженнях".
З іншого боку, вчені досліджують і інший шлях
отримання ембріональних стовбурових клітин. Замість використання людської
яйцеклітини, "доросла" клітина поміщається у спеціальну "хімічну
ванну", яка "репрограмує" її на стовбурову клітину (т.зв.
індуковані стовбурові клітини).
Хоча цей напрям вважається більш етичним,
існують побоювання, що отримані таким чином стовбурові клітини не можна буде
використовувати в терапевтичних цілях.
Між стовбуровими клітинами, отриманими цими
двома методами, є відмінності. На відміну від ембріональних стовбурових клітин,
індуковані стовбурові клітини більш схильні до прояву генів, що викликають
ракові захворювання.
Як говорить професор Робін Лавелл-Бадж із
Національного Інституту медичних досліджень Британії: "Результати цього
дослідження будуть розглядатися як значні і тими, хто намагається
використовувати метод перенесення ядра соматичної клітини для створення лінії
стовбурових клітин, генетично ідентичних клітинам пацієнта, так і тими, хто
виступає проти експериментів з людського клонування".