Фото: АР
Холодні зими можуть бути пов'язані з випромінюванням Сонця
Холодні зими останніх років, які принесли стільки неприємностей багатьом європейським країнам, можуть бути пов'язані з мінливістю в ультрафіолетовому випромінюванні Сонця, повідомляє Бі-бі-сі.
Британські геофізики дійшли висновку, що
коливання в рівні ультрафіолетового випромінювання значно більші, ніж
передбачалося раніше, і такі коливання можуть призводити до тепліших зим в
одних районах земної кулі, і до більш холодних - в інших.
Дослідники наголошують, що їхні дані не мають
прямого відношення до глобального потепління.
Сонце в останні роки перебувало в спокійній
фазі свого 11-річного циклу, що співпало з незвично холодними зимами за останні
три роки в Британії, Північній Європі і США. При цьому в південних широтах,
наприклад в Середземномор'ї, а також у високих широтах на півночі Канади та в
Гренландії спостерігалася надзвичайно тепла погода.
Ці дані були отримані американським супутником
SORCE (Sоlar Radiation and Climate Experiment), запущеним в 2003 році. Серед
встановлених на ньому приладів є реєстратор коливань сонячного випромінювання,
який аналізує випромінювання світила в інфрачервоній, видимій і ультрафіолетовій
частинах спектра.
За даними реєстратора, коливання ультрафіолетового
випромінювання за останні роки в п'ять разів перевищили ті, що спостерігалися
раніше. Коливання в рівні ультрафіолетового випромінювання від Сонця виявилися
істотно більшими, ніж думали вчені.
Геофізики ввели дані, отримані з супутника
SORCE, в комп'ютерну модель світового клімату, використовувану Британською
метеорологічною службою. Результати моделювання підтвердили припущення про те,
що коливання в ультрафіолетовому випромінюванні Сонця впливають на розподіл
температур в тропосфері і стратосфері.
Ультрафіолетове випромінювання поглинається
озоновим шаром в стратосфері, тому на нижчій точці циклу сонячної активності
стратосфера охолоджується швидше. Це, в свою чергу, призводить до зміни
швидкості повітряних потоків в тропосфері, в тому числі повітряної течії, яка
циркулює в приполярних зонах Північної півкулі.
У результаті рух повітря в напрямку із заходу
на схід зменшується, а холодне повітря із півночі Сибіру починає все частіше
впливати на погоду в Британії та країнах Північної Європи.
Проте поки не зовсім ясно, наскільки точні
дані, отримані із супутника SORCE. Вчені схильні вірити їм, однак відмічені
коливання настільки великі, що вони воліли б отримати підтвердження з інших
джерел.
Якщо гіпотеза про вплив коливань
ультрафіолетового випромінювання вірна, то в найближчі роки зими в Північній
Європі будуть м'якшими, тому що настає новий 11-річний цикл сонячної
активності.
Крім цього циклу, існують й інші, більш
протяжні циклічні зміни на Сонці. Наприклад, з 1645 по 1715 рік астрономи
відзначали так званий мінімум Маундера, коли на Сонці майже не було плям.
Період цих спостережень збігся із загальним
охолодженням клімату в Північній півкулі, яке отримало назву Малого
льодовикового періоду.
Нагадаємо, в жовтні минулого року британські
вчені дійшли висновку, що посилення сонячної активності цілком може призвести
не до потепління, а до похолодання на Землі.