У ПАР археологи виявили найдавнішу майстерню художника

Найдавнішу майстерню живописця - палітри, фарби, кістяні "кисті" та інші предмети віком 100 тисяч років - виявили археологи в південноафриканській печері Бломбос.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Science.

Крістофер Хеншілвуд з університету Вітватерсранда в Йоганнесбурзі (ПАР) і його колеги зазначають, що набори "стародавнього художника" збереглися в повному складі - палітри, жорна і дробильні камені, ємності для зберігання фарби перебували в одному місці, і всередині них збереглися залишки пігментів і вже готової фарби.

Перший набір складається з декількох художніх приладь. Центральне місце в цьому наборі займає палітра, зроблена з раковини південноафриканського морського вушка - молюска з відносно великими і глибокими стулками.

Чаша палітри була щільно закрита плоским каменем, одна зі сторін якого була пофарбована в яскраво-рудий колір. Усередині раковини вчені знайшли шар висохлої фарби і піску, що прилип до неї.

На поверхні першого каменю лежав гострий фрагмент кварциту, який використовувався для подрібнення фарби. Під раковиною лежав довгий фрагмент ліктьової кістки собаки або вовка, частково забарвлений охрою.

Другий набір зберігся дещо гірше - раковина палітри була розколота, але інші інструменти були в "робочому" стані.

"Ми вважаємо, що стародавній художник виготовляв свої фарби у кілька етапів. Спочатку він розмелювали шматочки охри на плоскому камені і змішував подрібнений порошок з фрагментами вугілля, кісток або з піском на панелі з мушлі. Живописець заливав цю суміш водою і ставив її на вогонь, періодично помішуючи її кістяний паличкою, яку він міг використовувати ще і як пензлик", - описав Хеншілуд "рецепт" приготування фарби.

Ці артефакти були поховані в так званому шарі М3, який залишений в печері найдревнішої з трьох умовних культур. За сучасними оцінками, перші представники племені М3 заселили цю печеру 125 тисяч років тому.

Люди цієї культури підтримували вогонь, користувалися добре розвиненими кам'яними інструментами і вміли малювати. Основним джерелом їх прожитку були рибна ловля і збір морських молюсків на прилеглому узбережжі, оброблені кістки і раковини яких вони використовували як прикраси та інструменти.

Археологи визначили вік художніх інструментів, використовуючи метод оптичного датування оточуючих їх порід.

Ця техніка враховує, що гранули піску, які оточують артефакти, поступово "псуються" під впливом фонового випромінювання ґрунту Землі. Час поховання можна визначити, спостерігаючи за зміною кольору променя лазера, який пропускається через зерна піску.

За оцінками Хеншілвуда і його колег, вік інструментів доісторичного живописця складає приблизно 100 тисяч років. Роботи цього майстра не збереглися, і вчені припускають, що фарби могли використовуватися для інших цілей.

"Охра могла використовуватися для виготовлення ритуальних фарб, які наносилися на тіло і одяг членів племені. Ці інструменти є індикатором розвитку людської свідомості в тому сенсі, що власник цієї палітри вмів знаходити потрібні пігменти, змішувати і зберігати їх для подальшого використання", - зауважує автор відкриття.