Вчені розробили метод організації "Twitter-революцій"

Випускники Массачусетського технологічного інституту (MIT) за допомогою методів мережевого маркетингу створили універсальний алгоритм мобілізації та координації дій великих груп людей через Twitter, інші блоги та соціальні мережі.

Таку технологію можна використовувати як для рятувальних операцій, так і для організації дій політичних активістів під час революції, йдеться в статті, опублікованій в журналі Science.

У 2009 році американське агентство оборонних розробок DARPA оголосило конкурс Мережевий виклик, учасники якого мали розробити найкращий метод для мобілізації та координації громадських дій по всій території США.

Організатори конкурсу заховали на континентальній території США десять червоних куль-зондів метеорологічних, запуск яких мали зафіксувати учасники "виклику".

Група вчених під керівництвом Алекса Пентланда з MIT вирішила цю проблему за дев'ять годин після зльоту куль.

Команда з чотирьох осіб обігнала інші групи учасників з декількох сотень осіб, які використовували менш ефективні методи збору інформації – альтруїстичні стратегії, зв'язку і славу найпопулярніших користувачів соціальної мережі Twitter, а також спільнота користувачів у цій мережі, яка захоплюються геолокації.

Секрет їхнього успіху полягає в тому, що за 36 годин до початку експерименту дослідники зібрали в мікроблогах Twitter багатотисячну армію волонтерів з усіх куточків Сполучених Штатів за допомогою механізму "зворотного" стимулювання, що ґрунтується на принципах мережевого маркетингу та фінансових пірамід.

Пентланд і його колеги заздалегідь оголосили, що вони витратять весь призовий фонд, 40 тисяч доларів, на винагороду не тільки тим, хто повідомив їм про місцезнаходження червоної кулі, але і тим, хто був задіяний у запрошенні цих людей.

Автори статті оцінили знахідку кожного зонда в 4 тисячі доларів, половину з яких отримує сам "першовідкривач", четверту частину – та людина, яка запросила його в мережеву команду, 500 доларів – учасник групи, який запросив другого "пірамідника" і так далі.

Таким чином, чим більше людина запросила людей, тим більше у неї було шансів отримати деяку частку призового "пирога" по ланцюжку його "послідовників". Подібна структура піраміди стимулює її розширення на всіх рівнях.

З одного боку, учасник намагається запрошувати нових учасників мережі самостійно, а не через своїх послідовників, через пряму фінансову вигоду. З іншого боку, він не перешкоджає росту дерева послідовників, так як це в будь-якому разі збільшує його шанси на виграш.

Подібна стратегія дала змогу вченим зібрати 845 "пірамід" з добровільних послідовників, загальна чисельність яких становила 4,5 тисячі користувачів. Найширша мережа містила 602 користувачі, а "найвища" складалася з 14 рівнів "пірамідників".

У половині випадків нові користувачі не покидали піраміду і залучали до неї інших людей, хоча зазвичай цей показник становить 10-35%.

Потім дослідники перевірили, чи впливає географічне положення користувачів на те, кого вони запрошують у соціальну піраміду, і на успішність цих запрошень.

Автори статті виміряли відстані між користувачами за допомогою LiveJournal і виявили, що люди прикладали найбільші зусилля і досягали більшого успіху в тому разі, якщо вони намагалися залучити своїх друзів з віддалених від них міст США.

Таким чином, стратегія "зворотнього" стимулювання дає змог мобілізувати велику кількість раніше незацікавлених користувачів соціальних мереж для вирішення складних завдань, що вимагають мобілізації і злагоджених дій декількох тисяч людей в практично необмежених географічних масштабах.

У вересні повідомлялося, що кількість активних користувачів Twitter досягла 100 мільйонів.