RU
 

Науковці: Європейці, що населяли Європу в Кам'яну добу, любили подорожувати

1 листопада 2011, 10:39
0
25
Науковці: Європейці, що населяли Європу в Кам яну добу, любили подорожувати
Фото: АР
Науковці: Стародавні люди любили подорожувати

Європейські археологи прийшли до висновку, що чоловіча половина племен людей, що проживали на території Західної Європи на початку неоліту - пізнього кам'яного віку - любила подорожувати.

Про це свідчить генетична спорідненість між жителями древніх Франції, Іспанії, Німеччини та інших куточків цієї частини світу.

Дослідники під керівництвом Марії Лакан з Національного центру наукових досліджень в Тулузі (Франція) відновили маршрути давніх мандрівників, проаналізувавши обривки чоловічої Y-хромосоми й інші фрагменти ДНК доісторичних європейців.

Ці шматочки генома були витягнуті з кісток і зубів, виявлених у печері Авелланера в північній частині Іспанії, недалеко від кордону з Францією. За сучасними оцінками, вік цих останків становить приблизно 7 тисяч років.

Як відзначають вчені, спочатку їм довелося провести кримінологічну експертизу - визначити приналежність останків, загальна кількість померлих і їхній вік, оскільки кістки древніх іспанців були розкидані по всій печері й сильно обвуглені.

На першому етапі вчені перевірили те, як добре зберігся генетичний матеріал у 27 фрагментах кісток і зубів, які вони виявили в печері. Виявилося, що лише 14 зразків були придатні для впізнання їхніх власників. Експертиза показала, що поховані останки належали шести чоловікам і одній жінці. Як зазначають вчені, збережені залишки ДНК дозволяють стверджувати, що ці стародавні люди не були родичами.

Потім археологи порівняли мітохондріальну ДНК в геномах давніх іспанців, і встановили, що вони належали до чотирьох різних підгруп давніх європейців, частина з яких - гаплогрупи U і H - на сьогодні широко розповсюджені не на півдні, а на півночі й північному сході Європи.

Після цього вчені відновили і порівняли між собою дві повних чоловічі Y-хромосоми і чотири великих фрагмента з кісток чоловіків. Виявилося, що чоловіки з могильника в печері Авелланера ділилися на дві нерівні групи - п'ять із шести покійних належали до сімейства G2a, а інші - до гаплогрупи E1b1b1.

Як зауважують археологи, група G2a практично не зустрічається в сучасній Європі та й у світі в цілому - загальна чисельність чоловіків з такою Y-хромосомою не перевищує 0,3%. З іншого боку, європейці з хромосомою з сімейства E1b1b1 зустрічаються набагато частіше - 2,44% від загальної кількості чоловіків в Європі, і 7% від чоловічого населення Південної Європи. Схожі хромосоми часто зустрічаються серед жителів Албанії, Боснії, Греції, Італії і чоловіків з французького Провансу.

Вчені вважають, що присутність гаплогрупи G2a вказує на те, що стародавні європейці любили подорожувати - люди з такою Y-хромосомою часто зустрічалися і в інших регіонах Європи кам'яного віку - у Німеччині, Франції, на території Східної Європи та інших частин Давнього світу. Це побічно підтверджується тим, що на сьогодні найбільша група чоловіків з цього сімейства проживає в районі Кавказу.

Існування двох роздільних сімейств чоловічої хромосоми в цьому регіоні говорить про те, що стародавні люди мігрували до Європи відразу за декількома маршрутами і, ймовірно, з кількох окремих джерел. Крім того, вчені висунули гіпотезу альтернативну - такий хромосомний поділ може бути наслідком стрибкоподібного характеру міграцій - люди заселяли одну територію, обживали її і тільки через кілька поколінь рухалися далі.

Нагадаємо, в кінці серпня група вчених під керівництвом Пітера Пархема зі Стенфордського університету в США прийшла до висновку, що більша частина генів імунної системи людини, які забезпечують упізнання ворожих мікроорганізмів, ми успадкували від неандертальців і денісовців - нещодавно відкриті археологами різновиди давніх людей.
ТЕГИ: археологіянайдавніші поселення
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі