Нові дослідження із використанням останніх технологій довели, що Homo sapiens з'явився у Європі більше 40 тисяч років тому. Вони також підтверджують, що сучасна людина на якомусь досить тривалому етапі еволюції співіснувала із неандертальцем.
Два молочних зуба і фрагмент щелепи завдяки
новітнім науковим методам аналізу допоможуть пролити світло на питання про те,
яким чином відбувалося розселення людей на нашій планеті.
Експерти підтвердили, що палеоантропологічні
знахідки, виявлені в італійській області Апулія, а також у графстві Девоншир у
південно-західній Англії, є найдавнішими з відомих досі останків Homo sapiens у
Європі.
Як показали ретельні дослідження, вік
фрагментів - більше 41 тисячі років, а у випадку знайдених в Італії молочних
зубів - до 45 тисяч років.
Детальніше про це дослідження розповідається у
статті, опублікованій журналом.
Раніше археологи виявили кам'яні знаряддя
праці, які могли свідчити про те, що Homo sapiens з'явився у Європі більше 40
тисяч років тому. І тепер фізичні останки цієї людини підтвердили це
припущення.
Вони також підтверджують той факт, що сучасна
людина на якомусь досить тривалому етапі еволюції співіснувала з
неандертальцем.
Згодом неандертальці зникли, і у зв'язку з
останніми результатами антропологів знову виникають запитання щодо того, яку
роль у цьому міг грати Homo sapiens.
"Ці останки показують, що ці сучасні люди
жили у той самий період, що і неандертальці, - пояснює співробітник
Оксфордського університету Том Хайям, який вивчав знахідку у Девонширі. - За
нашими оцінками, у цьому районі вони жили пліч-о-пліч приблизно від трьох до
п'яти тисяч років".
Нові фрагменти також вказують на те, що
людина, яка почала розселятися по планеті, вийшовши з Африки близько 60 тисяч
років тому, потрапила у Європу кількома відмінними один від одного шляхами.
Про два молочні зуби і частини щелепи у
вченому світі було відомо давно.
Фрагменти щелепи був виявлені в Англії в 1927
році, а молочні зуби були знайдені в Італії у 1964 році. Вчені намагалися
визначити їхній вік і походження. Багато хто вважав, що це, швидше за все,
останки неандертальців.
І лише використання найсучасніших методів
аналізу дозволило відповісти на всі питання.
Оскільки у фрагменті щелепи були пізніші
вкраплення, Том Хайям і його колеги вивчили також рештки тварин, виявлені у
шарах, що оточували людські останки, і точніше встановили їхній вік.
У результаті вчені дійшли висновку, що
фрагменту щелепи людини - від 41500 до 44200 років. Експерти також знову
вивчили форму зубів, у тому числі і їхню внутрішню структуру, щоб виключити
можливість того, що це була щелепа неандертальця.
"За допомогою дослідження ми виявили, що
один із зубів перебував не там, де він повинен був бути. Але це лише
початок", - розповів один зі співавторів замітки професор Кріс Стрінгер із
Лондонського музею природознавства.
"Ми також найретельнішим чином
порівнювали зразки - аж до форми коренів зубів і внутрішніх порожнин. Ми
вивчили всі мікроскопічні деталі, перш ніж дійшли висновку, що це - останки
сучасної людини. У жодних останків неандертальців не знаходили стільки рис,
притаманних Homo sapiens", - пояснив він.
Група італійських учених під керівництвом
Стефано Бенацці з Віденського університету провела морфологічний аналіз для
порівняння двох дитячих зубів із базою даних останків сучасної людини і
неандертальця. Їхні результати також свідчать про те, що ці зуби належали Homo
sapiens.
Група Бенацці використовувала найсучаснішу
технологію, щоб встановити вік зубів, а також черепашкових бус, виявлених у
тому самому шарі, що і зуби.
"Нові дані показують, що вік цих зубів -
від 43 тисяч до 45 тисяч років, - розповів учений. - Таким чином, це
найстародавніші із відомих досі останків сучасної людини у Європі".
Важливість цих результатів полягає ще й у
тому, що палеоантропологи тепер можуть віднести до одного періоду останки
сучасної людини, а також кам'яні і кістяні знаряддя, виявлені у тих самих
печерах.
Раніше висловлювалися думки, що ці знаряддя
могли належати неандертальцям, однак тепер доведено їхній зв'язок із періодом,
коли жив Homo sapiens.
Ніхто не знає, чому зникли неандертальці, або
яку роль у цьому могла відіграти сучасна людина. На думку вчених, зовсім
необов'язково, що між двома групами людей був якийсь конфлікт. Цілком можливо,
що Homo sapiens був просто краще пристосований до суворих умов, що існували в
ті часи.
"На мій погляд, це питання як і раніше
залишається відкритим, оскільки клімат також є одним із важливих чинників, -
пояснив професор Стрінгер. - Точно відомо, що у той час, коли сучасна людина і
неандерталець співіснували разом, клімат у Європі був дуже нестабільним , і
різкі зміни навколишнього середовища впливали на зростання населення, а також
його поширення".
"Швидше за все, це було поєднання кількох
факторів. І Homo sapiens, і неандертальці опинилися у дуже складних умовах, але
сучасна людина, можливо, трохи краще пристосувалася до змін і завдяки цьому
вижила. А неандертальці не пристосувалися і тому зникли як вид", - додав
він.