Учені встановили, що після аварії на атомній електростанції Фукусіма рівень радіаційного забруднення сільськогосподарських земель у декількох регіонах Японії перевищує гранично допустимі норми.
Робота, результати якої опубліковані в журналі
американської Академії наук Proceedings of National Academy of Sciences (PNAS),
стала першим детальним дослідженням наслідків ядерного інциденту, що стався
навесні цього року.
Після аварії на АЕС Фукусіма радіоактивні частинки
виявилися розсіяні по всій території Японії та її прибережних вод.
Побоювання, що від радіації могли постраждати
сільськогосподарські землі, змусили експертів засумніватися в безпеці японських
харчових продуктів, зокрема м'яса та овочів.
Втім, автори проведеного недавно дослідження
заявили, що рівень радіації у сільськогосподарських культурах, зібраних цієї
осені, набагато нижчий від концентрацій, які становлять небезпеку для здоров'я
людини.
Проте група вчених, що опублікувала свої аргументи
у PNAS, стверджує, що на проблему радіоактивного забруднення землі у Японії
варто подивитися ще раз.
Щоб оцінити масштаби проблеми, автори роботи
виміряли концентрацію радіоактивного ізотопу цезій-137 у землі та у траві у 46 із
47 японських регіонів. Вони проаналізували результати цих вимірів з урахуванням
погодних умов у момент аварії на АЕС Фукусіма.
Цезій-137 може залишатися у ґрунті протягом
багатьох десятиліть. Тому він небезпечніший, ніж інші радіоактивні елементи,
які потрапили в атмосферу разом із хмарою пари після вибуху, викликаного
відмовою системи охолодження реактора.
Внаслідок дослідження з'ясувалося, що на сході
провінції Фукусіма рівень радіаційного забруднення перевищує визначені урядом
максимальні концентрації.
За японськими законами, концентрація цезію у 5
тис. беккерелів на кілограм ґрунту вважається безпечною.
Проте вчені визначили, що поблизу від атомної
електростанції концентрація цезію перевищувала цю норму у вісім разів. У
сусідніх регіонах рівень забруднення виявився лише трохи нижчим від гранично
допустимої концентрації.
Згідно з висновками дослідження, на більшій
частині території Японії концентрація радіоактивних речовин невисока і складає
в середньому близько 25 беккерелів на кілограм грунту.
Відносно низька забрудненість західних районів
Японії може пояснюватися гірським ландшафтом цього регіону, який став природною
перешкодою для розповсюдження радіоактивних матеріалів, зазначають вчені.
Причому дослідники підкреслюють, що
виробництву харчових продуктів у найбільш забруднених районах країни, імовірно,
"буде завдано величезної шкоди".
Крім того, висока імовірність впливу радіації
на сусідні із Фукусімою регіони, такі як Івате, Міягі, Ямагата, Ніїгата,
Тотігі, Ібаракі та Тіба.
"Деякі сусідні префектури ... частково
наблизилися до гранично допустимих норм або опинилися у їхній верхній частині",
- зазначили автори публікації.
У зв'язку з цим вчені закликають японську владу
провести більш детальні дослідження перш ніж затверджувати план знезараження
території країни.