Психологи: Домашнє насильство і війна однаково впливають на мозок людини

Група британських учених із лондонського Університетського коледжу та Центру Анни Фрейд дійшли висновку, що домашнє насильство і війна аналогічно впливають на мозок дітей і солдатів, пише журнал Current Biology.

Учені стверджують, що споглядання сцен жорстокості й насильства призводить до тривалих функціональних порушень діяльності мозку і підвищує ризик розвитку психічних захворювань. За їхніми словами, у мозку як дітей-жертв домашнього насильства, так і учасників бойових дій довго зберігається патологічна готовність до потенційної небезпеки.

У дослідженні брали участь 20 жителів Лондона у віці близько 12 років, що стали об'єктами або свідками домашнього насильства. Активність різних ділянок мозку дітей досліджувалася за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Поки дитина знаходилася в томографі, їй демонстрували чоловічі та жіночі обличчя з різними виразами — сумними, задуманими й агресивними. Показники мозкової активності порівнювалися з контрольною групою із 23 дітей, що живуть у спокійній домашній обстановці.

Мозок дітей з неблагополучних сімей реагував на зображення облич, що виражають агресію, інакше, ніж мозок дітей, не зачеплених домашнім насильством. Томограф зафіксував у таких дітей підвищену активність у передній частині острівної частини й мигдалині — двох ділянках головного мозку, пов'язаних із виявленням зовнішньої загрози і реакцією на неї.

Попередні дослідження показали аналогічну аномальну активність у головному мозку солдатів, які брали участь у бойових діях. Як припустили автори дослідження, побачені сцени жорстокості й насильства налаштовують мозок на надмірну реакцію на потенційну загрозу.

"Подібна реакція дитячого мозку є природною адаптивною відповіддю на небезпечну ситуацію. Однак у більш дорослому віці в таких дітей підвищується ризик різних психічних захворювань, зокрема тривожних станів, неврозів, депресії", — стверджує керівник групи вчених, лікар Імона МакКрорі.

Нагадаємо, минулого року британські психологи дійшли висновку, що військові, котрі служать у гарячих точках, набагато менше схильні до стресу, ніж працівники служб порятунку, лікарі швидкої допомоги і працівники поліції.