Астрономи зафіксували найтриваліший в історії гамма-спалах

Астрономи зафіксували найтриваліший в історії спостережень гамма-спалах, тривалість якого перевищила дві години, повідомляє сайт Роскосмосу.

Рекордний спалах був зафіксований за допомогою апарату Свіфт. Його джерело знаходилось на відстані близько 7,99 мільярда світлових років. Потім прилад Конус, встановлений на американському супутнику Wind, отримав безперервні дані про гамма-випромінювання цього сплеску в інтервалі енергій від 20 кілоелектронвольт до 1,36 мегаелектронвольт протягом усього його рекордної тривалості — понад дві години.

"Гамма-сплески діляться на два типи: короткі й довгі У них різна фізична природа. Є короткі, що тривають не більше двох секунд. Передбачається, що їхня природа — злиття компактних об'єктів, нейтронних зірок, нейтронних зірок і чорної діри, білого карлика і нейтронної зірки", — сказав старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту імені Іоффе Дмитро Фредерікс.

За його словами, найбільш тривалі гамма-сплески, які вдавалось виявити досі, тривали не більше 2-3 тисяч секунд (30-50 хвилин). Нинішній сплеск виявився тривалішим більш ніж у два рази. Фредерікс вважає, що цей рекорд може бути пов'язаний як із самою астрофізичною подією, так і з тим, що джетам від гіпернової доводиться "пробиватися" крізь хмари газу.

"Швидше за все, це властивість середовища, через яке пробивається цей джет прискореної матерії. Може, це особливість самої центральної машини сплеску. Може, і те, й інше", — сказав Фредерікс.

Гамма-спалахи, або сплески, були відкриті в 1969-1973 роках американським супутником Вела, що контролював проведення ядерних випробувань. Як виявилося, по всьому небосхилу регулярно відбуваються короткочасні спорадичні спалахи космічного гамма-випромінювання, які пов'язані з вибухами наднових, злиттям нейтронних зірок та іншими астрофізичними процесами.

Нагадаємо, в листопаді американські астрономи виявили чисті хмари молекулярного водню в ранньому Всесвіті, у яких відсутні значні домішки важких елементів, передбачені теорією хімічної еволюції ранніх галактик.