Вчені довели, що філіппінські довгоп'яти не мовчать

Філіппінські довгоп'яти можуть надсилати один одному ультразвукові сигнали, попереджаючи про наближення хижака чи іншої небезпеки.

Такого висновку дійшли біологи з Університету Гумбольдта в Каліфорнії (Humboldt State University).

Результати їхньої роботи опубліковані в журналі Biology Letters. Коротко про дослідження повідомляє New Scientist.

Вчені були заінтриговані тим, що дуже часто не чули ніяких звуків, у той час як довгоп'яти широко відкривали роти, немов викрикуючи щось.

Розмістивши 35 диких довгоп'ятів перед ультразвуковим детектором, біологи встановили: те, що раніше вважалося "позіханням", насправді — пронизливі крики за межами людського сприйняття. В середньому їхня частота сягала 70 кілогерц.

Дослідження показали, що межа сприйнятого ультразвуку в довгоп'ятів складає 91 кілогерц.

Відомо, що багато ссавців — китоподібні, домашні коти, деякі види кажанів і гризунів здатні виробляти і сприймати сигнали ультразвукового діапазону.

Однак показники, досягнуті довгоп'ятами, стали, згідно з інформацією авторів роботи, найвищими серед усіх сухопутних ссавців.

Довгоп'яти ведуть переважно нічний спосіб життя, де зайвий шум може привернути увагу хижака або розкрити місцеположення особини. А обмін ультразвуковими сигналами, нечутними для більшості хижаків, дозволяє спілкуватись непомітно.

Раніше британські вчені, співробітники університету міста Ексетер з'ясували, що овочі вміють "розмовляти" між собою.