Зірки-білі карлики поїдають планети - астрономи

Хімічний склад пилових поясів навколо чотирьох зірок-білих карлики показав, що ці зірки колись знищили свої планети, схожі на Землю, пишуть британські астрофізики у статті, прийнятій до друку журналом Monthly Notices Королівського Астрономічного Товариства.

Білими карликами називають залишки старих "вигорілих" зірок невеликої маси, позбавлених власних джерел енергії. Білі карлики виникають на кінцевій стадії еволюції зірок із масою не більше 1,4 маси Сонця, у кінцевому підсумку на білого карлика перетвориться і наше світило.

Борис Генсіке (Борис Gaensicke) із британського університету Уорвіка та його колеги за допомогою телескопа Хаббл досліджували хімічний склад атмосфери чотирьох білих карликів PG0843 +516, +161 PG1015, SDSS 1228 +1040 і +0117 GALEX1931, навколо яких існували уламково-пилові диски .

Результати показали, що у складі цього пилу домінують кисень, магній, залізо і кремній - чотири елементи, із яких на 93% складається Земля. Крім того, виявилося, що в цих кільцях дуже мала частка вуглецю, що також відповідає хімічним параметрам Землі і планет земної групи.

Це означає, що кожна з цих зірок у минулому була володарем як мінімум однієї планети, схожої на Землю.

Крім того, вчені застали одну із зірок - PG0843 +516 - у процесі поглинання залишків такої планети.

Атмосфера білого карлика складається із водню та гелію, всі більш важкі елементи майже миттєво поринають до його ядра. В атмосфері PG0843 +516 вчені виявили залізо, нікель та сірку: ці елементи входять до складу ядер планет земної групи, а значить, там відбувається процес падіння залишків планети у надра зірки зі швидкістю приблизно 1 мільйон кілограмів на секунду.

"Те, що ми бачимо сьогодні на цьому білому карлику, розташованому за декілька тисячах світлових років від нас, може бути картиною далекого майбутнього Землі Коли зірки, подібні до Сонця, закінчують свій життєвий шлях, вони роздуваються, перетворюючись на червоного гіганта", - повідомив Генсіке.

Коли на червоного гіганта перетвориться Сонце, воно поглине Венеру і Меркурій. Чи потрапить у його надра Земля - ​​невідомо, але очевидно, що поверхня нашої планети перетвориться на випалену пустелю. На наступній стадії Сонце скине оболонку і перетвориться на білого карлика, що призведе до дестабілізації орбіт планет, та зіткнень між ними.

"Це може призвести до формування великої кількості астероїдів, деякі з яких за хімічним складом будуть схожі на ядра планет. Юпітер переживе цю стадію еволюції Сонячної системи неушкодженим і буде закидати астероїди у бік білого карлика", - сказав учений.

За його словами, цілком можливо, що спостерігаючи PG0843 +516, ми бачимо падіння фрагментів, які колись були ядром схожої на Землю планети.

Раніше астрофізики виявили в одній із галактик у сузір'ї Дракона надмасивну чорну діру, яка розірвала стару зірку - червоного гіганта - на частини і "з'їла" її рештки, та опублікували результати своїх спостережень у статті в журналі Nature.