Мурахи-правші краще розуміють один одного

Більшість мурашок є правшами, що допомагає їм у спілкуванні між собою.

Про це пише група вчених із російського Інституту систематики та екології тварин СВ РАН і австрійського Інституту еволюції та когнітивних досліджень імені Конрада Лоренца у статті, прийнятій до друку журналом Behavioural Brain Research.

"Ми записали на відео десятки взаємодій рудих лісових мурах під час обміну їжею - процес, за якого голодний мураха повинен переконати ситого поділитися з'їденим. Причому "прохач" дуже активно стимулює того, хто дає, постійно доторкаючись до його голови і вусиків-"антен". Виявилося, що все це він робить більшою мірою своєї правою "антеною", - сказав співавтор статті, співробітник Інституту систематики та екології Іван Яковлєв.

За його словами, виявлене явище може говорити про несиметричний розвиток мозку (латералізацію) у мурах. Ця властивість характерна для людей і багатьох тварин: риб, птахів, мавп, хижаків. Прояв латералізації легко виявити, наприклад, потягнувши годівницю від собаки або кішки - якою лапою вона буде її утримувати? Вчені вважають, що однакова асиметрія помітно полегшує соціальні контакти, тому вона характерна більшою мірою для громадських, а не поодиноких тварин.

Співавтор дослідження Еліза Фраснеллі з Інституту Лоренца раніше встановила, що медоносні бджоли частіше використовують праві антени для дослідження предметів. Виявилося, що на правому вусики у бджіл більше нюхових рецепторів, ніж на лівому.

"Однак, як не дивно, асиметрію використання антен у настільки високо соціальних тварин як бджоли вивчали не в процесі їх спілкування, а під час вироблення умовних рефлексів у окремих бджіл, закріплених у верстаті, на зразок собаки Павлова. Латералізація у мурашок, та ще й у процесі спілкування, відкрита нами вперше", - сказала провідний автор дослідження Жанна Рєзнікова, завлабораторією поведінкової екології спільнот Інституту систематики та екології тварин.

Вона та її колеги використовували метод, розроблений у співавторстві з математиком Борисом Рябком, який отримав назву "бінарне дерево Рєзнікової - Рябка".

Сім'ю із двох тисяч мурашок поселили у прозорий штучний мурашник із єдиним виходом, який вів до лабіринта - "дерева" з пластикових доріжок. Годували комах один раз на дві чи три доби, причому їжу (сироп) експериментатори розміщували лише на кінці однієї з "гілок". Щоб не дати комахам "зрізати" шлях, лабіринт поміщали у ванночку з водою, а можливість використовувати пахучий слід виключали, щоразу замінюючи дерево новим.

Таким чином, мурашки-розвідники повинні були передавати іншим інформацію про послідовність вибору поворотів - наліво або направо - на шляху до їжі. Ученим вдалося зняти 141 "бесіду" між мурахами, що повертаються з лабіринту та очікують біля входу у мурашник. Відеозаписів, придатних для детального аналізу усіх послідовних рухів антен виявилося 10. Із них 8 супроводжувалися обміном їжею, а "інформаційних" контактів, імовірно присвячених вибору шляху у бінарному дереві, вдалося зафіксувати лише два.

Аналіз відеозаписів робили паралельно у сибірському та австрійському інститутах і кореляція результатів, отриманих співавторами незалежно один від одного, виявилася високою.

З'ясувалося, що під час "харчового" контакту той мураха, який отримував їжу, значно частіше використовував саме праву антену. "Донори" антенами майже не "жестикулювали", використовуючи обидві. Під час "інформаційних" контактів переваг правої або лівої антени виявлено не було, проте таких контактів поки що зафіксовано занадто мало для статистично значимих висновків, зазначають учені.

Дослідники дійшли висновку, що виявлена ​​ними латералізація має важливе значення для соціальної взаємодії. У найближчому майбутньому належить з'ясувати, наскільки така асиметрія впливає на ефективність спілкування.

Нагадаємо, що у січні нинішнього року вчені з канадського університету Макгілла за допомогою активації древніх генів перетворили звичайних мурашок на бійцівських із величезними головами та щелепами.