Сьогодні востаннє за 100 років можна побачити хід Венери диском Сонця

Мешканці Землі в середу зможуть стати свідками рідкісного астрономічного явища - проходження Венери диском Сонця, яке відбудеться знову тільки в 2117 році.

Астрономи минулого, спостерігаючи за чорною "дірою" Венери, що рухалася на тлі сонячного диска, змогли обчислити відстань від Землі до Сонця, отримати перші дані про атмосферу Венери. Сучасні вчені завдяки цій події зможуть уточнити методики пошуку планет біля інших зірок і ознак життя на них.

Проходження Венери буде видно скрізь, крім Південної Америки, Антарктиди і західної Африки. Проте всі фази проходження (або транзиту, як кажуть астрономи), будуть видні тільки в східній Австралії і східному Китаї, російському Далекому Сході, в Сибіру, ​​на північному Уралі і північному узбережжі Кольського півострова. В інших регіонах Сонце або зайде раніше, ніж закінчиться подія, або зійде вже з Венерою на диску.

Що це?

Венера кожні 584 діб перетинає лінію Сонце-Земля. Якби площини орбіт Венери і Землі збігалися, то майже кожні два роки спостерігався б транзит - Венера б проходила точно між Землею і Сонцем, і ми бачили б її силует на тлі сонячного диска.

Але венеріанська орбіта нахилена до земної на 3,39 градуса, тому такі події відбуваються значно рідше.

Повний цикл охоплює 243 роки, в нього входять дві пари проходжень, розділених інтервалом у вісім років. Перше проходження в парі спостерігається в грудні, друге - в червні. Від першої пари циклу до другої проходить 121,5 року, між другою і кінцем циклу - 105,5 року. Потім цикл повторюється.

Минулого разу проходження спостерігалося в 2004 році, а наступна пара проходжень припаде на 2117 і 2125 роки.

Історія

Існують деякі свідчення, що ще древні вавілоняни в 16 столітті до нашої ери спостерігали якісь астрономічні події, пов'язані з Венерою і Сонцем. Проте їх тексти на глиняних табличках не можуть бути однозначним свідченням, що це було саме проходження Венери сонячним диском.

Вперше саму можливість такої астрономічної події передбачив першовідкривач головних законів небесної механіки Іоганн Кеплер. Використовуючи дані, зібрані данським астрономом Тихо Браге, Кеплер передбачив проходження Венери 6 грудня 1631 року. На жаль, цю подію тоді не можна було побачити в Європі.

Перше задокументоване спостереження транзиту Венери відноситься до 4 грудня 1639 року: британський священик Єремія Хоррокс і його друг Уїльям Крабтрі змогли вперше визначити кутовий діаметр Венери, а також найбільш точно вирахували відстань від Землі до Сонця, отримавши значення 96 мільйонів кілометрів (за сучасними даними 149, 6 мільйона кілометрів).

До часу транзиту 1761 була організована одна з перших всесвітніх астрономічних кампаній: більш ніж 100 людей спостерігали це явище в різних точках земної кулі з метою визначення відстані до Сонця. Саме тоді Михайло Ломоносов вперше помітив появу сяючого обідка навколо Сонця і інтерпретував це як ознаку присутності атмосфери.

Наступного разу, в 1769 році, у спостереженнях також брали участь багато вчених. Зокрема, на острів Таїті на кораблі Індевор під командуванням Джеймса Кука вирушила ціла експедиція британських вчених, а в Росії за подією спостерігала навіть імператриця Катерина II.

На Землі і в космосі

Нинішнє проходження Венери диском Сонця будуть спостерігати безліч астрономів-аматорів і професіоналів, з допомогою космічних і земних інструментів.

Зокрема, в спостереженнях братиме участь знаменитий орбітальний телескоп Хаббл. Безпосередньо дивитися на Сонце він не зможе - сонячне світло зашкодить його світлочутливій матриці. Тому Хаббл буде дивитися в "дзеркало" - на Місяць.

Астрономи за допомогою орбітального телескопа будуть намагатися виокремити мікроскопічні зміни яскравості Місяця, пов'язані з тим, що частину поверхні Сонця закриє Венера. Хаббл повинен буде "зловити" ту частку сонячного випромінювання, яка пройшла через атмосферу Венери, і досліджувати за допомогою спектроскопії її хімічний склад.

Оскільки склад венеріанської атмосфери досить добре відомий, цей експеримент дозволить з'ясувати, чи можна таким же методом вивчати атмосфери планет біля інших зірок, і наскільки малі газові складові таким чином можна помітити.

Європейський зонд Венера-Експрес буде працювати в парі з командою європейських учених на Шпіцбергені: вони одночасно спостерігатимуть за проходженням Венери диском Сонця, що допоможе відпрацювати методи пошуку слідів життя в атмосфері екзопланет.

Група астрономів в рамках експерименту Сутінки Венери (Venus Twilight Experiment) планує шляхом одночасних спостережень із різних регіонів світу ретельно вивчити склад атмосфери Венери, а також детально з'ясувати, як Михайло Ломоносов відкрив атмосферу цієї планети.

З космосу за транзитом Венери буде спостерігати екіпаж Міжнародної космічної станції. Американський астронавт Дон Петтіт планує простежити за проходженням Венери з модуля Купола - гігантського оглядового вікна на МКС. Спеціально для цього з ілюмінаторів модуля знімуть внутрішні захисні шибки, що захищають їх від подряпин.

Астрономи, зокрема, сподіваються побачити так зване "кільце вогню" - яскравий обідок навколо диска Венери, який з'являється, коли планета виявляється на тлі Сонця. Поява вогняного кільця пов'язана з рефракцією - заломленням світла у верхніх шарах атмосфери Венери, вище від межі хмар.

У спостереженнях за транзитом Венери будуть також брати участь зонд НАСА SDO і японський Hinode.

Як спостерігати?

Транзит розпочнеться увечері 5 червня о 22.09 за Гринвічем (01.09 6 червня) і завершиться о 04.49 за Гринвічем (07.49 за Києвом) наступного дня. Дане явище зможуть побачити мешканці Східної Азії, островів у західній частині Тихого океану, а також громадяни північних держав, які проживають у високих широтах. Мешканці Європи та інших частин Старого світу зможуть побачити лише завершення транзиту, оскільки більша його частина буде відбуватися вночі.

Діаметр видимого диска Венери на момент проходження дорівнюватиме 58 кутових секунд, що на межі роздільності людського ока - вважається, що ми можемо бачити об'єкти розміром не менш як 1 кутової хвилини, тому для спостережень знадобиться телескоп або бінокль. Телескоп або підзорну трубу слід задіафрагмувати максимально, поставити темний фільтр або спроектувати зображення Сонця на екран, поставлений після окуляра.

Науковий співробітник Державного астрономічного інституту імені Штернберга МДУ Володимир Сурдін в бесіді з РИА Новости наголосив, що ні в якому разі не можна дивитися на Сонце через бінокль або телескоп, на об'єктиві яких немає темного фільтра.

"Найкраще спроектувати зображення Сонця на білий екран, поставлений за окуляром. Це безпечно", - сказав він.

Вчений зауважив, що важливо не переплутати диск Венери з сонячними плямами.

У Києві Сонце зійде близько 03.50, до цього моменту Венера буде на півдорозі до протилежного краю сонячного диска.

Безліч сайтів в інтернеті планують організувати веб-трансляцію транзиту Венери. Крім створених спеціально для цього сайтів - таких як transitofvenus.com.au, transitofvenus.nl і багатьох інших, трансляція буде йти на сайті НАСА, а також на сайті європейського проекту Глорія.

У рамках цього проекту студенти з різних країн будуть обчислювати відстань від Землі до Сонця, зіставляючи дані про проходження Венери, отримані в різних точках планети.