Фото: АР
Склад і функції вирощеного органу нічим не відрізняються від людської печінки
Вчені Університету міста Йокогама вперше у світі виростили печінку з людських індукованих плюрипотентних стовбурових клітин iPS в організмі миші, повідомила у п'ятницю газета Йоміурі.
Вчені виростили зі стовбурної клітини-iPS
людини три види клітин, необхідних для побудови тканин печінки. З їх допомогою
їм вдалося створити клітину-прародительку клітини печінки, яка і була
пересаджена миші. В організмі миші ця клітина перетворилася на звичайну клітину
печінки.
Вирощений орган невеликий - лише 5 міліметрів,
проте його склад і функції нічим не відрізняються від людської печінки.
Вирощена печінка виробляє протеїни і розщеплює лікарські препарати, які надходять
в організм безперебійно працюють в ній і кровоносні судини.
Керівник групи вчених професор Хідекі
Танігуті, вважає, що цей успіх відкриває дорогу для досліджень і створення
інших органів.
"Використовуючи ті самі прийоми, ми
можемо створювати й інші органи, наприклад, підшлункову залозу", - вважає
професор.
Вперше штучні багатофункціональні стовбурові
клітини неембріонального походження, так звані індуковані плюрипотентні
стовбурові клітини (induced pluripotent stem cells - iPS), здатні формувати
здорові клітини різних органів, були отримані професором університету Кіото
Сін'я Яманака, який вважається зараз одним з найбільш ймовірних претендентів на
Нобелівську премію серед японських вчених, у 2006 році.
Стовбурова клітина була створена зі звичайної
клітини шкіри людини. Це відкриття зняло етичну проблему використання
ембріональних клітин людини, яка існувала до цього, і дало перспективи
створення тканин і органів замість пошкоджених або втрачених внаслідок хвороби
або травми. Будівельним матеріалом для цих органів і тканин стануть клітини
самої людини.
За шість років від моменту відкриття
iPS-клітин, учені, піддаючи їх різним впливам, навчилися вирощувати клітини
серцевого м'яза, кишечника, підшлункової залози, сітківки ока, крові, шкіри, а
також нервові клітини. Головною проблемою, яка гальмує використання таких
клітин у медицині, як і раніше, залишається високий ризик розвитку онкологічних
захворювань.
Нагадаємо, що нещодавно вчені іспанського
Національного онкологічного дослідного інституту заявили, що генна терапія
теломеразою здатна продовжувати життя дорослих мишей.