Фото: Reuters
Дана методика може бути використана для попередження раку
Американські біологи модифікували геном кисломолочної палички Lactobacillus acidophilus таким чином, що ця бактерія стала знищувати поліпи - передракові утворення у товстій кишці мишей.
Методика вирощування таких "бацил-лікарів"
була опублікована у статті у журналі Proceedings of the National Academy of
Sciences. На сьогоднішній день рак товстої кишки є четвертим за поширеністю
видом злоякісних пухлин у світі. За статистикою Всесвітньої організації охорони
здоров'я, щорічно від цього захворювання помирає приблизно 600 тисяч чоловік,
що складає 8% від загальної кількості смертей, викликаних раком. Рак товстої
кишки вважається віковим захворюванням - він вражає, в основному, немолодих
чоловіків і жінок і його поява не пов'язана з порушеннями в геномі.
Група біологів під керівництвом Тодда
Кленхаммера (Todd Klaenhammer) з університету штату Кароліна в місті Ролі (США)
звернула увагу на те, що розвиток поліпів - передракових утворень - на стінках
товстої кишки супроводжується запаленням її тканин.
Як пояснюють учені, запальні процеси є
наслідком підвищеної активності імунної системи, викликаної присутністю
бактерій, вірусів або антигенів - довільних хімічних сполук органічної або
неорганічної природи. Одним із яскравих прикладів такої поведінки є алергія на
пилок рослин, шерсть або ліки.
За словами Кленхаммера та його колег, основним
подразником імунної системи під час розвитку поліпів є ліпотейхоєва кислота -
один зі складових клітинної оболонки кисломолочної палички Lactobacillus
acidophilus, що мешкає у цій частині кишечника людини. Дане з'єднання
безпосередньо впливає на роботу імунної системи людини - воно активує імунні
клітини, з'єднуючись зі спеціальними рецепторами на його поверхні.
Вчені вивчили роль цього з'єднання у розвитку
поліпів. Для цього біологи вивели новий штам Lactobacillus acidophilus, у
геномі якого був відсутній ген, відповідальний за збірку молекул ліпотейхоєвої
кислоти, і взяли мишей, вразливих до раку товстої кишки.
Дослідники дочекалися появи поліпів у
кишечнику гризунів і розділили їх на дві групи. У їжу та воду першої групи
біологи додавали клітини нового штаму Lactobacillus acidophilus, а інші гризуни
харчувалися кормом із додаванням звичайних бактерій.
Через місяць Кленхаммер та його колеги
приспали мишей, препарували їхній кишечник і порівняли стан своїх підопічних.
Виявилося, що поліпи в кишечнику гризунів із "безкислотним"
бактеріями зменшилися у розмірах, а деякі утворення взагалі зникли.
Як зазначають дослідники, бактеріальна терапія
благотворно позначилася на роботі імунної системи кишечника - сліди запалення
зникли, кількість імунних клітин на стінках кишечника не перевищувала нормальні
значення для цілком здорових гризунів.
Вчені вважають, що їхні бактерії і методика
можуть бути застосовані і для попередження раку кишечника і полегшення стану
ракових хворих після відповідних клінічних випробувань.
Раніше вчені у Британії припустили, що спеція
каррі може допомогти в лікуванні раку кишечника. Вони почали досліди, які
триватимуть два роки.