Фото: Reuters
Вчені вивчили вплив умов відкритого космосу на живі організми
Дослідники підбили підсумки експерименту з вивчення впливу умов відкритого космосу на живі організми.
Результатам дослідження присвячений останній
випуск журналу Astrobiology, а деякі висновки наводяться на сайті Європейського
космічного агентства.
Експеримент, який отримав назву Expose-E,
проводився на борту міжнародної космічної станції з 2008 року. На її зовнішній
стороні був закріплений невеликий штатив з гніздами, в яких містилися зразки
живих організмів, а також датчики іонізуючого випромінювання, термометри та
інші вимірювальні прилади. Деякі із зразків були частково захищені від
космічних променів, інші повністю експонувалися у зовнішній простір. Розкид в
дозі опромінення, одержуваної зразками, становив близько 70 відсотків.
У космосі побували спори бактерій Bacillus
subtilis і Bacillus pumilus, насіння рослин, лишайники і прості амінокислоти.
Зразки піддавалися впливу космічних умов протягом півтора року, а в 2009 році
повернулися на Землю для аналізу. Його результати дослідники представили
публіці тільки зараз.
Крім даних про вплив космічного випромінювання
на бактерії і насіння рослин біологи отримали свідчення незвичайної живучості
лишайників. Ці організми, що являють собою симбіоз між грибами і водоростями,
прекрасно пережили подорож на орбітальну станцію. Після півтора року,
проведеного на орбіті, багато з них вижили і після повернення продовжили свій
ріст. У космосі вони піддавалися сильному висушуванню і впадали в анабіоз, але
коли знову потрапляли в сприятливі умови, відновлювали життєдіяльність.
Цікаво, що стійкість до суворих умов космосу
поєднується у лишайників з вимогливістю до чистоти повітря. Вона добре відома
серед біологів і навіть використовується для непрямого контролю місцевої
екологічної обстановки (у містах, наприклад, зазвичай лишайники не виживають).
Серед відомих з інших експериментів
рекордсменів з виживання у суворих умовах кліщі, тихоходки і багато бактерій,
наприклад, Deinococcus radiodurans.
Дослідження
стійкості організмів до космічних умов має фундаментальний та практичний
науковий аспект. Живучі організми можуть використовуватися для підготовки до
колонізації інших планет, їх дослідження можуть розповісти про межі можливого
життя і кинути світло на теорії його поширення. Крім того, за словами
представників ESA, стійкість лишайників до прямого сонячного світла вже
зацікавила виробників сонцезахисних кремів.
Нагадаємо, в квітні нинішнього року
американські школярі запустили у верхні шари атмосфери гумову курку Каміллу,
яка є талісманом Обсерваторії сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory,
SDO) NASA.