Міф про лицарство чоловіків на суднах, що тонуть, виявився помилкою

Проаналізувавши історії корабельних аварій за 150 років, вчені розвінчали міф про лицарство чоловіків-пасажирів та екіпажу. У середньому, зазначають дослідники, ситуація на судні, що тоне, складається далеко не на користь жінок і дітей.

Мікаель Еліндер (Mikael Elinder) та Оскар Еріксон (Oscar Erixson) з університету Уппсали (Швеція) вирішили перевірити поширене уявлення про те, що під час корабельних аварій діють своєрідні лицарські принципи, за якими рятуються в першу чергу жінки і діти, а екіпаж судна, що тоне, поступається місцями у шлюпках пасажирам.

Як зазначають автори дослідження, це уявлення підтримується головним чином даними про осіб, що вижили в катастрофі Титаніка, - у підсумку тоді врятувалися близько 70% жінок і дітей і лише 20% чоловіків.

Принцип "жінки і діти вперед", пишуть автори, з того часу вважається своєрідним "неписаним морським законом", однак цілком можливо, що випадок Титаніка насправді є винятком, а не правилом.

Щоб перевірити свою гіпотезу, вчені проаналізували дані про 18 корабельних аварій у 1852-2011 роках і долі більше 15 тис. пасажирів та членів екіпажу, що представляють більше 30 національностей.

Дослідники з'ясовували, як залежать шанси на порятунок від віку, статі та соціального статусу пасажира, поведінки капітана, тривалості плавання і швидкості, з якою тоне судно.

"У цілому наше дослідження показує, що поведінка людини у критичних ситуаціях найкраще описується висловом "кожен за себе", - підсумовують автори статті.

За їхніми даними, відсоток тих, що вижили, серед жінок у середньому у два рази менший, ніж серед чоловіків. Причому жінок не "рятують" обставини, які теоретично могли б згуртувати пасажирів і сприяти виконанню лицарських принципів, - наприклад, невеликий розмір судна, тривале плавання або невелика частка жінок серед пасажирів та екіпажу.

Єдиним фактором, який дійсно підвищує шанси жінок на порятунок, виявилася політика капітана - якщо той давав команду евакуювати насамперед саме їх та дітей, у середньому ймовірність врятуватися для пасажирки збільшувалася на 9,6%. Втім, автори підкреслили, що лише п'ятеро із 18 капітанів прийняли таке рішення.

Гендерний розрив у долях тих, що вижили, суттєво зменшується після Першої світової війни, що дослідники пов'язують із загальним поліпшенням становища жінки у суспільстві. Всупереч уявленням про особливу галантність жителів Великобританії, у середньому частка тих, що вижили, серед жінок на британських судах виявилася нижчою, ніж на судах інших країн.

Крім того, дорослі обох статей під час катастрофи на воді мають значну перевагу перед дітьми, а екіпаж - перед пасажирами, пишуть учені.

Причому, наголошують Еліндер та Еріксон, всупереч попереднім дослідженням, тривалість катастрофи статистично ніяк не впливає на підсумковий результат.

"За підсумками нашого аналізу стає очевидним, що катастрофа Титаніка виявилася винятковою за багатьма аспектами, і те, що трапилося на Титаніку, схоже, стало основою для безлічі помилок у питаннях поведінки людей в екстремальних ситуаціях", - підсумовують шведські вчені.

Зазначимо, як повідомлялося раніше, група вчених з Університету Корнуелла під час 40-річного дослідження розкрила секрети людського самоконтролю і сили волі.