Фото: science.nasa.gov
Даний феномен дозволяє використовувати такі хмари як один з індикаторів зміни клімату
Мікроскопічні частинки метеорів, або "метеорний дим", виявилися ключовим компонентом красивих сріблястих хмар у високих шарах атмосфери нашої планети, встановили дослідники.
Сріблясті хмари - найвищі хмари в атмосфері.
Вони утворюються на висоті близько 85 кілометрів і їх видно лише під час низького
сонця. Причому їхня оптична щільність настільки мала, що через них можна побачити
зірки.
Це досить рідкісне явище було описано вперше у
1885 році, через два роки після виверження вулкана Кракатау в Індонезії. Багато
вчених вважають, що саме це виверження, яке викинуло сажу на 80 кілометрів
вгору, викликало появу сріблястих хмар в атмосфері.
Група вчених під керівництвом Джеймса Рассела
з університету міста Хемптон (США) намагалася знайти причину формування таких
хмар, вивчаючи атмосферу Землі за допомогою супутника AIM.
Як пояснюють учені, довгий час вважалося, що
сріблясті хмари виникають під час вивержень вулканів і накопичення частинок
вулканічної сажі та пилу у високих шарах атмосфери. З часом ця гіпотеза була
відкинута, і її місце зайняла теорія про космічне походження таких хмар.
Так, практично вся Сонячна система заповнена
мікроскопічними порошинами та астероїдами, і тонни цього космічного
"сміття" щодня падають на Землю і згорають в її атмосфері. Фрагменти
згорілих астероїдів часто затримуються у мезосфері, на висоті 70-100 кілометрів
від рівня моря. Такі частинки вчені називають "метеорним димом".
Рассел та його колеги перевірили цю гіпотезу,
вивчивши хімічний склад, розміри та інші властивості твердих частинок у
сріблястих хмарах.
"Використовуючи інструмент SOFIE на борту
AIM, ми виявили, що приблизно 3% маси кожного кристала льоду у сріблястих
хмарах припадають на фрагменти метеорів", - заявив учений.
Переконавшись у справедливості
загальноприйнятої гіпотези, дослідники спробували з'ясувати причину появи таких
хмар у помірному кліматичному поясі, де вони раніше не зустрічалися. За їхніми
словами, їх формування стало можливим у відносно теплій мезосфері помірних
широт завдяки зміні клімату та збільшенню концентрації метану в атмосфері.
"Коли метан піднімається у високі шари
атмосфери, він окислюється під час складної серії перетворень і залишає після
себе водяну пару. Додаткова порція води робить можливим формування кристалів
льоду у сріблястих хмарах", - пояснив Рассел.
Даний феномен дозволяє використовувати такі
хмари як один з індикаторів зміни клімату, підсумовує кліматолог.
Нагадаємо, що на 16-тій міжнародній
конференції з проблем хмар та опадів (ICCP-2012, яка пройшла недавно у Лейпцигу,
вчені обговорювали, як бактерії, будучи ядрами конденсації і кристалізації,
впливають на формування хмар та опадів.