Фото: АР
Діти в початковій школі об’єктивніше враховують всі риси характеру своїх однокласників
Друзі дитинства знають нас краще, ніж ми самі: ніхто не зможе більш точно передбачити, як складеться ваша доля, ніж це зроблять однолітки з початкової школи, вважають канадські вчені.
Викладач факультету психології в
університеті Конкордії у Монреалі Ліза Сербін і аспірантка Алекса Мартін-Стор
опублікували результати дослідження, розпочатого ще в 1976 році: протягом 35
років учені спостерігали за дорослішанням і розвитком двох поколінь дітей.
Перші дані були зібрані у 1976 і
1977 роках, розповіла Сербін: учням перших, других і сьомих класів
пропонувалося заповнити анкету, в якій вони оцінювали своїх однокласників з
точки зору агресії, симпатичності та соціальної ізоляції. Крім того, діти також
заповнювали схожу анкету про себе, після чого їх безпосередня участь в
експерименті закінчувалася.
Як наголошується, наступні 20
років психологи просто уважно спостерігали за своїми підопічними, відстежуючи
їх прогрес у дорослому віці.
Нові "виміри" були
зроблені тільки в 1999 - 2003 роках: вчені знову опитали понад 700 своїх
випробовуваних. Тепер психологів цікавив їх невротичний стан, ступінь
екстровертності, відкритості, приємності і сумлінності.
"Ми змогли порівняти
сприйняття однолітків, а також самосприйняття в дитинстві з їх особистісними
рисами у дорослому житті, - пояснила The Daily Mail Мартін-Стор. - При цьому ми
виявили, що оцінки однолітків набагато тісніше пов'язані з тим, які риси
проявляються в зрілому віці, ніж те, як оцінював себе в дитинстві сам піддослідний".
"І це цілком зрозуміло, -
додала вона. - Справа в тому, що діти спілкуються зі своїми однолітками
протягом усього дня, а агресивність і приємність мають для них велике
значення".
У результаті психологам вдалося
виявити деякі закономірності.
Наприклад, діти, які в дитинстві
сприймають себе соціально ізольованими, у дорослому житті, швидше за все
стануть менш сумлінними. Водночас, діти, яких однолітки сприймають як соціально
ізольованих, виростаючи, демонструють більш низький рівень екстравертності.
У свою чергу, те, що діти в своїх
товаришах визначали як "приємність", у дорослому житті частіше всього
проявлялось в більш високому рівні поступливості і сумлінності, а також у
меншій схильності до неврозу в порівнянні з тими, хто в дитинстві сам вважав
себе симпатичним.
У цілому ж дослідження показали,
що при прогнозі того, ким стане людина в дорослому житті, варто покладатися
скоріше на думку однолітків, ніж на думку самої людини.
Як повідомлялося раніше, влада
Каліфорнії заборонить психотерапевтам лікувати дітей і підлітків від
гомосексуальності.