Nature Geoscience: Найбільше місячне море виявилося слідом астероїда

Океан Бур, що розташований на видимій стороні Місяця, виявився гігантським слідом від падіння астероїда на поверхню земного супутника, заявляють японські планетологи у статті, опублікованій у журналі Nature Geoscience.

Припустивши, що під час формування Місяця його видима сторона піддалася астероїдному бомбардуванню, вчені пояснили, чому видима сторона практично повністю вкрита морями та рівнинними формами рельєфу, тоді як на зворотному боці переважають пагорби та інші типи височин.

Вивчивши хімічний склад порід в Океані Бур, найбільшому місячному морі довжиною 2,5 тисячі кілометрів, за допомогою інструментів японського зонда Кагуя, група японських планетологів під керівництвом Ресуке Накамури з Національного інституту передової науки і техніки в місті Цукуба (Японія) з'ясувала, що море було утворене внаслідок падіння на поверхню супутника величезного метеорита.

Як вважають дослідники, їхні припущення можна буде перевірити, порівнявши хімічний склад кори в Океані Бур та в інших частинах Місяця. За словами планетологів, кора у найбільшому морі Місяця повинна складатися з анортзиту, тоді як верхній шар надр, що зберігся в інших куточках супутника землі, складається з польового шпату.

Для людини, яка спостерігає за Місяцем неозброєним оком, поверхня Місяця складається з темних та світлих плям. Темні плями є плоскими низовинами, які називаються морями, затоками, озерами, болотами та океанами. Перший атлас місячних "водойм" на видимій стороні Місяця був складений у середині 17 століття італійськими вченими Джованні Річчолі та Франческо Грімальді, і з тих пір їхній список не змінювався.

Раніше повідомлялося, що вчені пояснили незвичайну "сухість" Місяця та аномалії у його ізотопному складі тим, що левова частка води та легких елементів Місяця залишилася в надрах "зародка" Землі після його зіткнення із прото-Місяцем.