Фото: АР
У процесі читання задіяні два ключові відділи мозку
Нейрофізіологи простежили за роботою мозку китайців і французів під час читання і з'ясували, що їх мозок використовував одні і ті ж нервові центри для розпізнавання букв і ієрогліфів.
Про це
йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy
of Sciences.
Учені
досить довгий час намагаються знайти області мозку людини, які відповідають за
письмову і усну мову. Вважається,
що ці здібності виникли не на порожньому місці, а на базі інших частин мозку.
Приміром,
прабатьком центру читання вважається та частина кори, яка відповідала у
приматів за розпізнавання форми предметів.
Група
нейрофізіологів під керівництвом Станісласа Дегене з університету Париж-південь
в місті Орсе (Франція) перевірила, чи розрізняються центри читання в мозку
людей з двох принципово інших письмових культур - французів з латинським
алфавітом і китайців з ієрогліфами.
Для
цього вчені зібрали групу з 16 французьких і тайванських добровольців і
попросили їх пройти серію з найпростіших тестів на читання. Під
час експерименту вчені поміщали своїх підопічних у комп'ютерний томограф, і
просили їх прочитати слово, яке з'являлося на екрані.
Як
правило, зробити це було досить складно - вчені максимально ускладнили
сприйняття французького слова або китайського ієрогліфа. Зокрема,
комп'ютер швидко пересував слово, стискав або розтягував його зображення
довільним чином. У
деяких випадках на дисплеї замість слів з'являлися "сміттєві"
зображення, дуже схожі на ієрогліфи або букви латинського алфавіту.
Під
час експерименту вчені стежили за активністю мозку своїх підопічних,
відзначаючи ті зони, які включалися під час розпізнавання слів або ієрогліфів. Виявилося,
що мозок китайців і французів використовував одні й ті ж ділянки для
розпізнавання письмової мови.
За
словами вчених, у процесі читання задіяні два ключові відділи мозку - центр
визначення форми об'єктів реального світу і область, відповідальна за
розпізнавання своїх або чужих рухів. Перша
ділянка розташована на потиличній корі мозку, а інша - в зоровій корі у середньоскроневій
області мозку.
Учені
перевірили отримані результати, змінюючи один з декількох параметрів
експерименту. Зокрема,
вони перевірили, як їх підопічні будуть розпізнавати миготливі, рухомі або
статичні слова і ієрогліфи. Це
допомогло їм знайти невеликі відмінності в роботі даних ділянок в мозку
китайців і французів.
Приміром,
зона розпізнавання руху була більш активна в голові у китайців, ніж у
французів. Нейрофізіологи
пов'язують це з тим, що китайські ієрогліфи менш абстрактні, ніж букви
латиниці, і їх розпізнавання вимагає розуміння того, як "малюється"
кожен такий символ.
Таким
чином, Дегене і його колегам вдалося показати, що представники різних націй
використовують одні й ті ж ділянки мозку для читання. За
їхніми словами, це дозволяє говорити про те, що нервові ланцюги, задіяні при
читанні, розвинулися в глибокому минулому людства, ще до появи писемності, і
однакові для всіх людей на Землі.
Раніше
повідомлялося, що відвідування театру і читання книг
дозволяє зберігати "якість" тканин мозку.