Журнал Science назвав науковий прорив року

У список головних наукових проривів року за версією журналу Science потрапили: відкриття бозона Хіггса, точне прочитання геному денісовцев, отримання нових даних про властивості нейтрино, посадка К’юріосіті (Curiosity) на Марс і прогрес у створенні керованих сигналами мозку протезів.

Редакція найбільш престижного наукового журналу у світі щороку вибирає десять найбільш значущих наукових досягнень, а також намагається передбачити наукові прориви наступного року.

"Жоден науковий успіх в останні роки не викликав такого ажіотажу, як цей... Та, незважаючи на всю рекламу, відкриття бозона Хіггса легко отримує визнання як головний прорив року", - вказує видання.

Відкриття частинки, існування якої було теоретично передбачене більш як 40 років тому, є ключем до розуміння, звідки взялася маса всіх інших елементарних частинок, останньою цеглою в будівлі Стандартної моделі.

Однак для того, щоб її виявити, знадобилися десятки років на проектування і споруду найбільшого у світі прискорювача - 27-кілометрового Великого адронного коллайдера, вартість якого перевищила 5 мільярдів доларів. У будівництві і в експериментах на ньому брали участь вчені і фахівці більш ніж з 100 країн.

Другим по значущості науковим відкриттям 2012 журнал називає розшифровку геному денісовцев - невідомого раніше виду людей, які населяли Південний Сибір і Середню Азію близько 50 тисяч років тому. Цей вид співіснував з неандертальцями і предтечами сучасних людей.

У 2010 році німецькі палеогенетики отримали перші дані про геном денісовцев, але тільки в 2012 році їм вдалося прочитати їх ДНК з таким же рівнем точності, з яким розшифровують геном людей, що живуть.

Результати показали, що з сучасних людей тільки у жителів низки островів Південно-Східної Азії в геномі залишилися сліди денісовцев. У наступному році вчені планують зіставити геном неандертальців і геном денісовцев.

Журнал в списку проривів також згадує про створення нового засобу "редагування" геному. Одне з них - TALEN (transcription activator-like effector nucleases) - являє собою білок, який може розрізати молекулу ДНК у певних місцях, а потім "зшивати", модифікуючи її.

Це відкриває нові можливості зі створення генетично модифікованих організмів, наприклад худоби. Важливими науковими результатами року також названо завершення проекту ENCODE (Енциклопедії елементів ДНК), отримання першого рентгеноструктурного знімка молекули білка за допомогою рентгенівського лазера, а також отримання яйцеклітин з ембріональних стовбурових клітин.

У числі проривів року також важливий результат, отриманий в експерименті з нейтрино детекторами Дайя-бей (Daya Bay Reactor Neutrino Experiment). Його учасники - науковці з Китаю, США, Чехії та Росії - досліджували перетворення електронних нейтрино в тау-й мюонні нейтрино і виміряли ключовий параметр цих перетворень, що дозволить зрозуміти, чому у Всесвіті домінує матерія і майже немає антиматерії.

Нанотехнологи в цьому році змогли отримати нову частинку. Правда, йдеться про квазічастинки - "спільнотах" електронів, які поводяться так, як поводилися б так звані майорановскі частинки. Ці частинки, передбачені в 1937 році фізиком Етторе Майорана, здатні бути одночасно і античастинок. Учені сподіваються, що майорановскі квазічастинки можуть придатися при створенні квантових комп'ютерів.

Окремого рядка в рейтингу наукових досягнень варта посадка на Марс марсоходу Curiosity - фахівці NASA розробили для неї абсолютно нову технологію "небесного крана" і змогли посадити ровер всього в 2,4 кілометра від призначеної точки.

Ще одним інженерним досягненням в рейтингу стала розробка дослідників з Пенсільванії, які створили керовану сигналами з мозку механічну руку. Хірурги імплантували електроди в мозок 53-річної жінки, яка страждає нейродегенеративним захворюванням.

Підключений до електродів протез руки, підкоряючись командам мозку, хапав предмети, виконував складні рухи і навіть зміг нагодувати господиню.