Фото: АР
Гелади спілкуються прицмокуванням
Цмокувальні звуки, за допомогою яких мавпи-гелади спілкуються з родичами, виявляється, схожі за своєю структурою з базовими складовими людської мови.
За словами біолога Тора Бергмана з
університету штату Мічиган в Енн-Арбор, це свідчить на користь того, що наша
здатність членороздільно говорити могла вирости з таких "цмокань".
"Коли я почав польові спостереження за
мавпами в 2006 році, я часто озирався, намагаючись зрозуміти, хто ж зі мною
говорить, і розумів, що за моєю спиною були мавпи, а не люди. В такі моменти
мені ставало зовсім ніяково, адже їх цмокання були так схожі на звуки людської
мови", - зазначив Бергман.
У 2012 році вчений наткнувся на дослідження
групи Асіфа Газанфар з Прінстонського університету, яка виявила подібності в
структурі звуків цмокання і людської мови.
Цей висновок змусив Бергмана перевірити,
наскільки схожі цмокання мавп на звуки членороздільної мови.
Біолог записав крики гелад і проаналізував їх
за допомогою спеціальних комп'ютерних алгоритмів. Як з'ясувалося, сигнали мавп
дійсно схожі за своєю структурою на людську мову.
За словами Бергмана, цей факт дозволяє
говорити про те, що людська мова могла розвинутися з аналогічних цмокань, які
наші предки використовували для спілкування між собою. На користь цього свідчить
те, що гелади використовують кілька наборів з прицмокувань, стогонів та інших
голосових сигналів для ведення "діалогу" з іншими членами зграї.
Вчені виявили, що усмішки і сміх мавп гелад
(Theropithecus gelada) є вкрай заразними. Більше того, зазначають дослідники, є
всі підстави припускати, що "усміхнені" особини гелад не просто
наслідують одне одного, але обмінюються відповідними емоціями у такий спосіб.