Учені підвели перші підсумки місії К'юріосіті на Марсі

За цей час учені зробили декілька важливих відкриттів, у тому числі знайшли сліди води і найпростішої органіки у ґрунті, підтвердили можливість існування життя на ранньому Марсі, а також склали карту вітрів у кратері Гейл, пише, підбиваючи перші підсумки місії, видання Nature.

Наукова команда К'юріосіті оголошувала про ці відкриття відразу після аналізу даних, переданих марсоходом на Землю, однак її повноцінна обробка та підготовка наукових публікацій вимагає часу.

Підсумок першого етапу роботи марсохода підводили відразу п'ять команд планетологів.

Едвард Столпер із Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені (США) і його колеги проаналізували хімічний склад каменя Джейка Матієвича, який став першою "мішенню" для камери ChemCam, спектрометра APXS і деяких інших інструментів марсохода.

Увагу вчених привернув камінь з незвичайно високим вмістом лужних металів і наявністю зерен мінералів, які присутні на Землі, але практично відсутні на Червоній планеті.

Після повторного аналізу даних із APXS і ChemCam група Столпера виявила, що Джейк містить у собі близько 1-2 % води. Враховуючи хімічний склад каменя, це робить його близьким до так званого муджиєріта, який зазвичай трапляється на вулканічних островах на Землі або у підводних рифтових розломах.

Цей факт дозволяє говорити про те, що вода досить часто траплялася на стародавньому Марсі, оскільки муджиєріти формуються на Землі лише за присутності рідини. У свою чергу, це ще раз підтверджує те, що Червона планета була значно "дружелюбнішою" до життя у далекому минулому, ніж сьогодні.

П'єр-Ів Меслин з Інституту астрофізики і планетології у Тулузі і його колеги порівняли хімічний склад ґрунтів Марса, використовуючи дані, зібрані приладом CheMin і камерою ChemCam у міру руху марсохода по поверхні Червоної планети. У результаті їм вдалося виділити два основних типи ґрунту.

Перший із них складається з тонко перемелених фрагментів основних порід, що формуються у глибинних шарах мантії, і містять у собі відносно великі частки магнію і кальцію. Друга група ґрунтів складається із кислих порід і містить переважно грубі зерна з високою концентрацією алюмінію, кварцу та інших сполук, які включають у себе кремній. З іншого боку, головною загальною ознакою цих ґрунтів було те, що всі їхні зразки містили водень і воду.

За словами вчених, ґрунт та атмосфера Марсу не обмінюються водою, про що свідчить відсутність відмінностей у концентрації іонів водню у внутрішніх і зовнішніх шарах ґрунту під час дня і ночі. Це одночасно означає, що вода в ґрунті Марса хімічно пов'язана з іншими сполуками, і при цьому залишає нам надію на те, що заморожена або навіть рідка вода може ховатися на великій глибині.

Третя група планетологов під керівництвом Девіда Блейка з Дослідницького центру Еймса NASA провела незвичайне дослідження, вивчивши структуру піщаних ґрунтів на місці другої зупинки К'юріосіті, так званої Скельне гніздо, за мікрофотографіями, отриманими за допомогою камер і лабораторії SAM на борту марсохода.

Автори статті зазначають, що відкладення піску в Скельному гнізді дуже схожі за своєю консистенцією і хімічним складом на ґрунт з кратера Гусєва і плато Меридіана, де працювали марсоходи Spirit і Opportunity. Це говорить про те, що подібні "бархани" формуються за одним і тим-таки принципам як на екваторі Марса, так і на високих широтах.

Їхні колеги на чолі з Девідом Бішем з університету штату Індіана в місті Блумінгтон склали карту мінералів у Скельному гнізді за допомогою приладу CheMin, попередні результати роботи яких були оголошені ще в жовтні минулого року.

Вчені підтвердили, що ґрунти у цьому куточку Марса схожі на вулканічний туф з Гавайських островів, а також з'ясували, що містить у собі безліч скляних кульок, які могли виникнути у результаті падіння метеорита неподалік від Скельного гнізда і розкидання розплавлених крапель марсіанських вулканічних порід.

В останній публікації Лорі Лешін з Політехнічного інституту Ренсселера у Трої (США) і її колеги відзвітували про одне з найсерйозніших відкриттів К'юріосіті - виявленні органіки на Марсі, про що NASA заявило ще на початку грудня 2012 року.

До такого висновку вчені прийшли після того, як розклали проби ґрунту зі Скельного гнізда в хімічній лабораторії всередині марсохода і "просвітил " їх за допомогою мас-спектрометра.

Додатково до виявлених раніше перхлоратів, вчені виявили у зразках велику кількість води, двоокису сірки і вуглекислого газу. Судячи з низької температури розкладання, їхнім джерелом були молекули ціанової кислоти, сірководню і невідомих органічних сполук.

У цілому, виявлення води і органіки на Червоній планеті дійсно свідчить про те, що життя могло зародитися на ній у далекому минулому, проте її можливі сліди буде вкрай складно знайти за допомогою К'юріосіті через відсутність відповідних інструментів на його борту. З іншого боку, це завдання стане основною місією наступного ровера NASA, який буде відправлений на Марс у 2020 році.