Фото: onlinexpress.es
Історії із "соціальною" інформацією довше затримуються в пам'яті людини
При сприйнятті реальності людина звертає особливу увагу на інформацію двох типів: ту, що стане в нагоді їй для виживання в складній ситуації, і ту, що стосується стосунків.
Психологи Даремського університету (Великобританія) з'ясували, що людський мозок найкраще запам'ятовує не безпечне і надприродне у міських легендах, а інформацію, пов'язану з людськими взаєминами. Про свої відкриття вчені розповіли на сторінках журналу British Journal of Psychology, пише Lenta.ru.
Міські легенди - це байки про нібито реальні події, казки-страшилки сучасного суспільства. Хрестоматійні приклади цього жанру - оповідання про крокодилів в каналізації, кішок, загиблих у СВЧ-печі, викрадення спецслужбами людей для дослідів.
Вони поширюються "сарафанним радіо", електронною поштою, перепостами записів у Facebook, а деякі навіть потрапляють у ЗМІ. Одні міські легенди - переробки древніх казкових сюжетів ("Чорний дембель"), інші ж породжені страхами техногенної цивілізації.
На думку Джозефа Стабберсфілда, при сприйнятті реальності людина звертає особливу увагу на інформацію двох типів: ту, що стане в нагоді їй для виживання в складній ситуації, і ту, що стосується стосунків з іншими людьми (родичами, друзями, ворогами).
У ході еволюції предки людини вижили не тільки завдяки адекватним діям у небезпечному природному середовищі, а й за допомогою складних соціальних стосунків всередині популяції. Якщо ця гіпотеза правильна, то мозок людини «вибирає» історії з такою інформацією, навіть якщо ті не відображають реальність.
Учасникам дослідження дали великий список міських легенд і запропонували зіграти у "зіпсований телефон". Респонденти повинні були обрати (за назвою) кілька найцікавіших їм сюжетів, прочитати їх і переказати іншим, ті - третім, і так до останньої підгрупи.
Виявилося, що люди найчастіше вибирають і краще запам'ятовують міські легенди про стосунки. На другому місці - історії змішаного типу, де є і стосунки, і розповідь про реальну небезпеку: історія про жінку, яка почула за вікном плач дитини. Зателефонувавши в поліцію, вона дізналася, що так виманює своїх жертв маніяк-вбивця. Чисті ж "страшилки" опинилися у самому кінці списку.
Отримані результати підтверджують теорію, згідно з якою головні сили людського мозку в ході еволюції були "кинуті" не так на виживання у природному середовищі, з її хижаками, бурями, отруйними грибами і рослинами, як на вибудовування стосунків з іншими людьми.
Історії із "соціальною" інформацією довше затримуються в пам'яті людини - швидше за все, цей висновок стосується не тільки міських легенд, але і фільмів, книг, серіалів.