Розчісування допомагає зняти свербіння за рахунок створення слабких больових відчуттів.
Американські вчені розібралися, чому чесати там, де свербить, шкідливо для здоров'я: розчісування ділянки шкіри змушує мозок виділяти серотонін, від чого неприємні відчуття стають сильнішими. Результати дослідження представлені в журналі Neuron, а коротко про ких повідомляється в прес-релізі Університету Вашингтона в Сент-Луїсі.
Вченим давно відомо, що розчісування викликає слабкі больові відчуття.
"Мозок одержує ці сигнали, і реагує на них, виділяючи нейромедіатор серотонін, що допомагає впоратися з болем. Однак ця речовина, потрапляючи в спинний мозок, нерідко "сходить з рейок" і замість нейронів болю вступає в реакцію з нервовими клітинами, що підсилюють відчуття свербіння" , - пояснює провідний автор дослідження Чжоу-Фен Чень.
Біологи вивели породу мишей, у яких не було генів, необхідних для вироблення серотоніну. Навіть коли гризунам зробили ін'єкцію речовини, що викликає свербіж шкіри, вони майже не свербіли. Однак після додаткової ін'єкції серотоніну інтенсивність розчісування стала такою ж, як у нормальних мишей.
"Розчісування допомагає зняти свербіння за рахунок створення слабких больових відчуттів. Однак реакція організму на цей біль робить свербіж значно більш болісним", - резюмує Чень.
Що стосується людей, то знімати свербіж, блокуючи виділення серотоніну, не є адекватним підходом, вважає Чень. Цей нейромедіатор відіграє занадто важливу роль в діяльності організму: він бере участь у зростанні, обміні речовин, і, головне, керує чутливістю до болю.
Натомість Чень пропонує виправити канали зв'язку між серотоніном і нервовими клітинами спинного мозку, що відповідають за передачу інформації про свербіння в мозок (GRPR-нейронами). Першим кроком до цієї мети стало визначення серотонінового рецептора, завдяки якому ця речовина активізує GRPR-нейрони - цей рецептор 5HT1A.