Фрагмент щелепи, знайденої в печері Мислія
Вчені виявили фрагмент щелепи, який свідчить, що людина сучасного типу могла з'явитися і розселятися на планеті набагато раніше, ніж вважалося досі.
Археологи з Ізраїлю виявили найдавніші на сьогоднішній день останки сучасної людини за межами Африки. Стаття про результати їхнього дослідження опублікована в журналі Science.
Фрагмент верхньощелепної кістки з декількома збереженими зубами дорослої людини виявили в печері Мислія на схилі гори Кармель.
Застосувавши три різних техніки датування, учені з'ясували, що щелепа належала Homo sapiens, що жив 177-194 тисячі років тому. Раніше найдавніші останки людини за межами Африки датувалися періодом 90-120 тисяч років тому.
"Якщо скам'янілості...170-190 тисяч років, то вся історія еволюції Homo sapiens зсувається щонайменше на 100-200 тисяч років у минуле", - прокоментував відкриття професор Ісраель Гершкович з Тель-авівського університету.
Тепер вчені припускають, що сучасні люди мігрували з Африки щонайменше на 50 тисяч років раніше, ніж вважалося раніше.
"Іншими словами, якщо люди сучасного типу почали розселятися з Африки близько 200 тисяч років тому, то з цього випливає, що вони повинні були там з'явитися щонайменше 300-500 тисяч років тому", - зазначив Гершкович.
Знайдені біля печери кам'яні інструменти й інші артефакти вказують на те, що її мешканці полювали на велику дичину і збирали безліч рослин, повсякденно використовуючи в побуті вогонь.
Вчений пояснив приборкання вогню людиною
Раніше найдавніші останки Homo sapiens були знайдені в Марокко на пустельній горі.