Острови в Балтійському морі
Вчені з Фінляндії і Німеччини дійшли висновку, що прибережні райони Балтійського моря за останні сто років зазнали "безпрецедентно серйозної" втрати кисню.
Про дослідження, опубліковане в журналі Biogeosciences, повідомляє Європейський союз наук про Землю.
Зазначається, що останній період деоксигенації (втрати кисню) в Балтійському морі почався не в 1950-х роках, як вважалося раніше, а у 1900-х. При цьому особливо інтенсивно процес, обумовлений людськими факторами, проходив у кінці XX століття.
Вчені дійшли таких висновків, вивчивши чотириметровий керн, витягнутий з дна Архіпелагового моря (частина Балтійського моря між Ботнічною і Фінською затоками).
Досліджений зразок дозволив оцінити коливання кисню в регіоні за останні 1,5 тисячі років.
Фахівці зазначають, що вплив людини є основною причиною втрати кисню в Балтійському морі протягом останніх ста років. На їхню думку, причиною зростання "мертвих зон", які залишили майже всі види морської фауни, є скидання побутових, промислових і сільськогосподарських стічних вод.
Експерти також визнають, що, незважаючи на зниження антропогенного навантаження в останні роки, вміст кисню у воді практично не збільшується. Причину цього вони вбачають у глобальній зміні клімату.
За таких умов помітно знизити деоксигенацію може лише ще більше скорочення впливу людини.
Нагадаємо, раніше вчені з'ясували, що глобальне потепління
може призвести до катастрофічного падіння рівня розчиненого кисню в морській воді і масового вимирання морської фауни.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet