RU
ГоловнаНаукаНаука
 

Патону - 100 років. Цікаві факти з біографіїСюжет

Корреспондент.net, 27 листопада 2018, 14:33
0
1907
Патону - 100 років. Цікаві факти з біографії
Фото: НАН Украины
Борису Патону виповнилося 100 років

Вчений і академік відомий всьому світу завдяки винаходам, які допомагають проводити зварювання під водою, в космосі і навіть в організмі людини.

Видатному українському вченому Борису Патону 27 листопада виповнюється 100 років. Він досі працює в галузі металургії, технології металів, електрозварювання; є автором понад 400 винаходів. Патон став першою людиною, нагородженою званням Герой України. Корреспондент.net згадує цікаві факти з його біографії.
 
Прилад для обробки металу в космосі

Борис Патон завдяки своїм винаходам відомий по всьому світу. Роботи Патона допомагають проводити зварювання під водою, в космосі і навіть в організмі людини. Одна з них - перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів Вулкан.

Його випробували в 1969 році на космічному кораблі Союз-6. Космонавти провели експерименти з електро-променевого зварювання, дугового зварювання та різання.

У 1984 році космонавти на орбітальному комплексі Салют-7 вперше випробували універсальний ручний електро-променевий інструмент УРИ, також розроблений під керівництвом Патона.

Зварювання в космосі. На фото Світлана Савицька - перша з жінок, яка здійснила вихід у відкритий космос
 
Винахідник в поколінні

Батьком Бориса Патона був інший відомий український вчений - Євген Патон. На честь нього названий міст в Києві через Дніпро, Інститут електрозварювання і астероїд.

Міст Патона - перший в світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри і один з найдовших мостів. У проектуванні і будівництві моста Євген Патон брав безпосередню участь.

Він спроектував і побудував 50 клепаних мостів. На 60-му році він змінив сферу своєї діяльність і зацікавився електрозварюванням. Він провів серію досліджень міцності і надійності зварних конструкцій, розробив основи технології дугового зварювання.

Революційним відкриттям Євгена Патона стала технологія автоматичного зварювання під флюсом.

"Чому я навчився у свого батька? Людина повинна любити свою справу і віддаватися їй. Євген Оскарович здавався всім суворим, недоступним, а був він доброю людиною і дбав про людей, дбав про свою сім'ю. Я часто проїжджаю по мосту Патона і завжди по дорозі, хоч ненадовго, зупиняюся. Приходжу, як на побачення: "Здрастуй, батя!", - розповідав учений.

Вікімедіа

"Наскільки я знаю, батько мого батька Оскар Патон як військовий інженер брав участь у Кримській війні, мав винаходи з мінної справи, був полковником. А потім він вступив на дипломатичну службу, і його призначили, як тепер кажуть, генеральним консулом в Ніццу. Тут в 1870 році народився мій батько", - згадував Борис Патон.

Предки Бориса Патона походили із Західної Європи і займалися кораблебудуванням. Серед прадідів були генерали, контр-адмірали, прокурори, придворні радники і дипломати.
 
Шов Патона в хірургії

Не раз в інтерв'ю Борис Патон розповідав, що одне з головних досягнень Інституту електрозварювання - так званий шов Патона - з'явилося після того, як в 1995 році наш ювіляр, катаючись на водній монолижі по Дніпру, зламав шийку стегна. Перед випискою з лікарні він запитав у хірургів, чим йому різали кістку. У відповідь - "механічною пилкою".

Патона це так зацікавило, що після повернення на роботу в інститут він скликав консиліум і запропонував: "Давайте спробуємо різати кістки лазером".

Шов Патона - унікальна технологія зварювання живих тканин, за якої крововтрати в кілька разів менші, ніж при звичайній нитковій операції, і скорочує час її проведення.
 
Ровесник НАН України


У 1962 році очолив Національну академію наук України, засновану гетьманом Павлом Скоропадським в 1918 році. Борис Патон - найстаріший (одночасно за віком і за терміном перебування на посаді) президент державної Академії наук в світі, а також найстаріший (як за віком, так і за тривалістю перебування в статусі) дійсний член НАНУ.

Напередодні свого століття Патон дав інтерв'ю, в якому не зміг назвати дату, коли залишить президентство в Академії. Офіційно каденція Патона закінчується в березні 2020 року.

"Але якщо вас цікавить, то скажу про своє бачення, якою має бути людина на цій посаді. Недостатньо бути відомим або видатним вченим. Треба бути ще хорошим керівником, організатором науки. По-сучасному - ефективним менеджером", - говорив він Дзеркалу Тижня.

У 1998 році Борису Патону було присвоєно звання Героя України за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, які сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі.
 
Секрет довголіття


Майже до 80 років, поки не отримав травму, Борис Патон регулярно грав в теніс і захоплювався водними лижами. Досі чотири рази на тиждень відвідує басейн. Але розмірковуючи про секрет довголіття, не раз говорив, що справа не в спорті. Точніше, не тільки в ньому.

"Потрібно отримувати задоволення від своєї праці і від свого життя і залишатися оптимістом, незважаючи ні на що. Як би не складалося життя, я намагаюся цього принципу дотримуватися. Хоча це буває складно. Але якщо ти тільки хникаєш і скиглиш, то нічого доброго не буде", - говорив учений.

Патон також відомий своєю хорошою пам'яттю. Він її не тренував до останнього часу. Каже, що "непогану пам'ять отримав у спадок від батька".

"А ось зараз я свою пам'ять дійсно треную. Хочете, відкрию секрет? Все робиться дуже просто. Припустимо, я забув прізвище або назву предмета. Щоб згадати, починаю перебирати в розумі алфавіт - "а", "б", "в", "г"... Припустимо, не виходить. Тоді залишаю "а" і додаю наступну літеру - приголосну або голосну. І так поки не знайду потрібне слово. Цей метод добре розвиває пам'ять. Раджу на дозвіллі спробувати", - поділився він секретом.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: металлургияюбилейученыйдень рождениябиографиястолетиеПатон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах