RU
ГоловнаНаукаНаука
 

Викидів все більше. ООН обговорює порятунок ЗемліСюжет

Корреспондент.net, 4 грудня 2018, 15:43
0
593
Викидів все більше. ООН обговорює порятунок Землі
Фото: Getty
Боротьба зі зміною клімату поки безуспішна

На конференції із захисту клімату в Катовіце політики і експерти обговорюють, як знизити шкідливі викиди в атмосферу.

 
На конференції ООН з питань захисту клімату, яка 3 грудня стартувала в Катовіце, обговорюють Паризьку кліматичну угоду, переговори про яку велися довгі роки.
 
Минуло три роки з тих пір, як 190 країн ООН святкували в Парижі підписання договору про захист клімату, але тепер настрої змінилися. Концентрація парникових газів в атмосфері знову оновила рекорд.
 
Всесвітній банк напередодні конференції виділив 200 мільярдів доларів на боротьбу зі зміною клімату, "пославши важливий сигнал" всьому світу взяти з нього приклад. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
Парникових газів стало більше
 
Всесвітня метеорологічна організація перед конференцією ООН з питань клімату опублікувала щорічну доповідь, у якій говориться, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері нашої планети в черговий раз оновила рекорд, досягнувши 405,5 мільйонних часток за обсягом у 2017 році. Такою вона була тільки близько п'яти мільйонів років тому.
 
Попередній рекорд був досягнутий у 2016 році, тоді концентрація парникових газів в атмосфері була на рівні до 403,3 частки на мільйон.
 
 
Парникові гази викидаються в атмосферу при спалюванні викопного палива і деяких інших промислових процесах, наприклад, виробництві гідрофторвуглеців, яке, при цьому, не шкодить озоновому шару.
 
Вчені вважають, що викиди парникових газів стали причиною зростання глобальної середньої температури і зміни клімату в останні 100 років.
 
Організація підрахувала: з 1750 року концентрація CO2 в атмосфері зросла на 146 відсотків і передумов для перелому тенденції поки немає.
 
Другий за значимістю довгоживучий парниковий газ - метан, також досяг рекордної концентрації в 1859 часток на мільярд за обсягом, або 257 відсотків від доіндустріальних рівнів.
 
При цьому, йдеться в доповіді, сповільнилися темпи зниження концентрації трихлорфторметану, потужного парникового і озоноруйнівного газу, забороненого Монреальським протоколом. Екологи підозрюють у порушеннях Азію.
 
"Вікно можливостей для вирішення проблеми зміни клімату стрімко закривається", - генсек ВМО Петтері Таалас.
 
Крім того, в іншій доповіді організації йдеться, що 2018 рік, швидше за все, займе четвертий рядок у рейтингу найбільш аномально теплих років за всю історію метеорологічних спостережень, при цьому перші три рядки займають попередні три роки.
 
Температурні аномалії у 2018 році
 
Всесвітній банк подвоює допомогу
 
Всесвітній банк подвоїть свої вкладення в боротьбу зі зміною клімату. З 2021 до 2025 року виділить на ці цілі 200 мільярдів доларів. Кошти мають перш за все допомогти бідним країнам впоратися з наслідками зміни клімату.
 
"Потрібно боротися з його причинами, але в той же час адаптуватися до наслідків, які часто зачіпають найбідніші народи найбільшою мірою", - сказала представник СБ Крісталіна Георгієва.
 
У прес-релізі говориться, що Всесвітній банк "посилає важливий сигнал міжнародній спільноті вчинити аналогічно". СБ закликає державні органи влади "побудувати більш безпечне, більш кліматично стійке майбутнє".
 
Паризька хартія на конференції ООН
 
У 2015 році 197 країн підписали Паризьку угоду по клімату, метою якої є зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку і зусиль для подолання бідності.
 
Якщо середня температура атмосфери Землі підвищиться приблизно на два градуси, то, як кажуть вчені, це може призвести до небезпечних і непередбачуваних змін клімату - небачених повеней, посух і лісових пожеж. А це в свою чергу викличе нову глобальну хвилю міграції. Угода передбачає:
  • утримання зростання глобальної середньої температури набагато нижче 2° C і обмеження зростання температури величиною 1,5° C;
  • обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини і океани, до кінця поточного сторіччя;
  • розвинені країни повинні фінансово допомагати іншим державам в боротьбі зі зміною клімату.
Зараз, через три роки, представники країн, що підписали тоді угоду в Парижі, зустрічаються знову, на цей раз у польському Катовіце. Правда, ейфорія після тієї знакової зустрічі вже пройшла.
 
Через рік після підписання договору про захист клімату президентом США став Дональд Трамп, і він незабаром заявив про вихід з угоди.
 
Влітку 2017 року Трамп навіть організував спеціальну прес-конференцію в саду Білого дому і заявив на ній, що у нього, як у президента США, "є зобов'язання тільки перед американським народом".
 
Крім того, такі країни, як Росія, Ірак і Іран, остаточно так і не схвалили міжнародну угоду про захист клімату. А в Австралії і Бразилії до влади прийшли присталі на націоналістичні погляди праві популісти, які теж не зацікавлені в глобальному захисту клімату.
 
Всесвітня рада із захисту клімату, у яку входять близько 900 вчених, кілька місяців тому представила доповідь з невтішними висновками: проблему глобальних змін клімату більше не можна відкладати на потім; діяти потрібно прямо зараз - інакше непоправної шкоди для екосистем планети може бути завдано вже до 2030 року, тобто через 12 років.
 
 
І Україна нагріває планету
 
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, Україна опинилася серед країн, які активно нагрівають планету і не допомагають зупинити кліматичні зміни.
 
Згідно з оцінками дослідження, український підхід до навколишнього середовища сприяє тому, що середня температура на планеті збільшиться більш ніж на 5,1 відсотка градусів.
 
 
У Європі, як зазначається, більш-менш лояльну до навколишнього середовища політику веде тільки Швейцарія, від діяльності якої температура підвищиться на 1,6 градуса.
 
Як вдалося затягнути озонові діри
 
Озоновий шар Землі повністю відновиться на всій планеті до 2060 року, підрахувала Всесвітня метеорологічна організація в листопаді.
 
Нагадаємо, що без озонового шару Земля беззахисна перед ультрафіолетовою сонячною радіацією. А озонова діра над Антарктидою є однією із серйозних загроз глобальній екосистемі.
 
У 1985 році був розроблений Монреальський протокол, який встановлював терміни, протягом яких речовини, що руйнують озоновий шар, повинні бути зняті з виробництва і виключені з використання. Він набув чинності 1 січня 1989 року.
 
Так, хлор- і бромвмісні фреони замінили на інші речовини, наприклад фторвмісні фреони, які не вступають у реакцію з озоном.
 
Однак, з огляду на, що в атмосфері вже накопичилася величезна кількість здатних до руйнування озонового шару речовин, які можуть існувати десятки років, цей процес розтягнувся на довгі роки.
 
Експерти відзначають, що виведення з ужитку здатних до руйнування озону речовин допомагає також і в боротьбі зі зміною клімату, оскільки багато хімічних речовин, контрольованих договором, визнали також джерелами глобального потепління.
 
 
Озонова діра над Антарктидою у 2001 році // Фото: NASA
 
Генсек ООН Кофі Аннан каже, що "можливо, єдиною дуже успішною міжнародною угодою можна вважати Монреальський протокол". 196 держав-членів ООН ратифікували первинну версію документа.
 
Як заявили у Всесвітній метеорологічній організації в минулому місяці, саме завдяки Монреальському протоколу озоновий шар Землі відновлюється.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
ТЕГИ: экологияООНклиматпарниковый эффектэкологическая катастрофаизменение климата
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах