Дослідники виявили останки Hornet - одного з найвідоміших бойових кораблів, які брали участь у Другій світовій війні.
У Тихому океані в районі Соломонових островів дослідники знайшли знаменитий американський авіаносець часів Другої світової війни Hornet.
Пошуками корабля займалася компанія Vulcan, створена співзасновником Microsoft Полом Алленом. Поруч з авіаносцем також знайшли велику кількість літаків, які були на палубі в момент аварії.
З авіаносця стартував Рейд Дуліттла - перша атака на Японію під час Другої світової війни і перший в історії зліт наземних бомбардувальників з короткої палуби авіаносця. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Пріоритетна мета
Дослідницьке судно Petrel під час пошукової експедиції, організованої фондом Пола Аллена, знайшло затонулий під час Другої світової війни американський авіаносець Hornet CV-8 типу Yorktown на глибині 5,3 тисячі метрів у південній частині Тихого океану в районі Соломонових островів.
Petrel
Аллен купив і обладнав судно Petrel у 2016 році. На ньому є спеціальний безпілотний глибоководний апарат, який передає на поверхню відео і фотознімки.
Його головне завдання - пошук знаменитих загиблих кораблів.
Так, команда Petrel уже знайшла затонулий американський авіаносець - Лексінгтон, важкий крейсер Індіанаполіс, японський лінкор Мусасі, італійський есмінець Артільєрі.
У січні 2019 року Petrel знайшов Hornet, але відомо про це стало 12 лютого. У заяві команди судна йдеться, що Пол Аллен завжди цікавився авіаносцями, і його знахідку вони присвятили його пам'яті. Співзасновник Microsoft помер 15 жовтня 2018 року.
Hornet був у списку пріоритетних цілей для пошуку експедицією судна, оскільки він відноситься до кораблів першого рангу, втрачених під час Другої світової війни, і має особливу історичну цінність.
При підготовці до експедиції фахівці вивчили військові і морські архіви і зіставили дані.
Окрім того, були вивчені бортові журнали з дев'яти американських кораблів, які перебували недалеко від Hornet під час його загибелі. Останки корабля знайшли при першому ж зануренні підводного робота.
Легендарний Hornet
Авіаносець Hornet вважається одним з найвідоміших бойових кораблів, які брали участь у Другій світовій війні. З його палуби вперше здійснив зліт середній бомбардувальник.
Саме з нього американська авіація здійснила перший наліт на територію Японії - у відповідь на напад на Перл-Харбор з військовими базами США. Це сталося 18 квітня 1942 року і отримало назву Рейд Дуліттла - на честь полковника, який організував таку операцію.
Дуліттл у центрі зліва
У ній були задіяли 16 наземних бомбардувальників B-25 Mitchell. Вони вразили 13 цілей: металургійні, машинобудівні і хімічні підприємства, верф, дві електростанції, паливні склади і розміщений у порту Йокогами легкий авіаносець.
Під час бомбардування не було втрачено жодного літака. Однак, посадити бомбардувальники назад, на авіаносець, було неможливо, і планувалося приземлення в східних районах Китаю. 15 бомбардувальників досягли Китаю.
Чотири літаки здійснили жорстку посадку на воду чи рисові поля і розбилися. Три людини загинули, семеро отримали травми. Екіпажі 11 літаків викинулися з парашутами. Вісім американців потрапили в японський полон. Троє з них були вбиті, ще один помер у таборі.
Єдиний уцілілий B-25 приземлився на радянському аеродромі Унаші поруч з Находкою. Побоюючись погіршення відносин з Японією, Радянський Союз затримав американців. Таємна передача пілотів Америці зайняла близько року.
Hornet також брав участь у боях за Мідвей і битві в районі Соломонових островів. У битві при Мідвеї американські ВМС змогли переломити хід війни на Тихому океані, потопивши чотири японських авіаносці ціною загибелі одного свого авіаносця.
23 жовтня 1942 року японці атакували Hornet і завдали йому серйозного пошкодження. Під час бою на кораблі загинули 140 осіб з 2,2 тисячі членів екіпажу.
Атака на Hornet
Авіаносець на буксирі почав відходити, але потім був атакований ще декілька разів. Зрештою, США зняли з корабля екіпаж і спробували його потопити. Два есмінці випустили по ньому 16 торпед, з яких дев'ять потрапили в ціль, однак Hornet не затонув.
Авіаносець пішов на дно тільки після того, як при наближенні японські кораблі випустили по ньому ще шість торпед. Вночі 27 жовтня 1942 року корабель затонув.
Спроба затопити Hornet
Втрачений флот Гітлера
На дні Чорного моря біля Туреччини були знайдені три німецькі підводні човни часів Другої світової війни. Вони отримали назву "втрачений флот Гітлера" через те, що їх місцезнаходження залишалося невідомим з моменту затоплення в 1944 році.
Одне із суден - U-23 - знайшли неподалік від міста Агва. Ще два підводні човни перебували під водою в районі Стамбула.
Пошуками підводних човнів декілька років займався морський інженер і дайвер Сельджук Колай. Декілька років тому він знайшов карту, на якій командир U-23 позначив місце виходу свого екіпажу на берег.
Експедиція вчених засікла субмарини за допомогою гідролокатора. У минулому році до нього приєдналися підрозділи військово-морських сил Туреччини.
Як пише турецьке видання Anodolu, під час Другої світової німці, вирішивши відправити підводний флот у Чорне море в рамках операції Барбаросса, вимагали від Туреччини відкрити протоки.
Туреччина в рамках Конвенції Монтре закрила протоки для військових кораблів, а щоб перешкоджати таємному проходженню підводних човнів, проклала в протоках Дарданелли і Босфор магнітні кабелі.
Після цього німці переправили шість малотоннажних підводних човнів типу II-B довжиною 40 метрів U-9, U-18, U-19, U-20, U-23 і U-24 у розібраному вигляді наземним і річковим шляхом з Гамбурга в румунський порт Констанца. Субмарини подолали загалом 7 тисяч кілометрів всього за чотири місяці.
Звідси знову зібрані підводні човни вийшли в Чорне море. З 27 жовтня 1942 року до 25 серпня 1944 року кораблі, які називались 30-ю флотилією, зробили 56 операцій проти радянського флоту.
Три з них були потоплені. Німеччина попросила турецький уряд відкрити протоки для трьох своїх субмарин (U-19, U-20 і U-23), але Туреччина відмовила.
Тоді було наказано потопити човна і зійти на берег у Туреччині. Екіпажі були спіймані на наступний день після сходження на берег і протягом півтора року перебували під наглядом. Відразу ж після закінчення війни вони повернулися на батьківщину.