Фото: Dongju Zhang / Lanzhou University
Останки з Тибетського плато стали не тільки першими останками денисівців не з Денисової печери, а й найдавнішим доказом присутності людини в Тибеті.
Останки денисівської людини вперше знайшли за межами однойменної печери і навіть Алтайського краю, де вона розташована, пише N+1 з посиланням на журнал Nature 1 травня.
Щелепа з двома зубами, володар якої жив близько 160 тисяч років тому, виявили на Тибетському плато в центральній частині Китаю 1980 року, а нині показали, що вона належала денисівцю.
Подібність між останками з Денисової печери і з Тибетського плато підтвердив морфологічний аналіз зубів.
Ураново-торієве датування показало дати 155, 163 і 164 тисячі років, з чого учені дійшли висновку, що денисівська людина жила приблизно 160 тисяч років тому.
Останки з Тибетського плато стали не тільки першими останками денисівців не з Денисової печери, а й найдавнішим доказом присутності людини в Тибеті. До цього тут знаходили тільки кістки людей сучасного типу, що жили 30-40 тисяч років тому.
Денисівські люди мешкали на території Азії і, ймовірно, вимерли близько 50 тисяч років тому. Останки денисівських людей до недавнього часу знаходили тільки в одному місці - в Денисовій печері в Алтайському краї.
Денисівські люди з різних популяцій схрещувалися з людьми сучасного типу з Азії, Австралії й Меланезії, а з представниками деяких популяцій навіть неодноразово. Жителі Тибету успадкували від денисівців стійкість до гіпоксії, а інуїти - здатність краще переносити холод.
Раніше на філіппінському острові Лусон були знайдені останки як мінімум трьох вимерлих людей невідомого виду. Їх назвали Homo luzonensis.
Вони жили більш як 50 тисяч років тому й поєднували в собі як прогресивні риси сучасної людини, так і стародавні, типові для австралопітеків. Детально в матеріалі Ще одні хоббіти.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet