Проблема "пластикового забруднення" набуває загрозливих масштабів. Україні також загрожує екологічна катастрофа, у тому числі через відсутність культури усвідомленого споживання.
З дна Маріїнської западини знову прийшли шокуючі новини - у найглибшому місці на планеті натрапили на нове пластикове сміття. У минулому році в цьому місці вперше на глибині 10 кілометрів вчені
знайшли пластиковий пакет.
Знову підтверджується, що проблема "пластикового забруднення" набуває загрозливих масштабів. Власне, пластикові відходи поряд з глобальним потеплінням стали серйозною загрозою для біосфери. Пластик убиває мільйони тварин, у тому числі й людей.
Україна також вносить свій "внесок". Тільки чотири відсотки українських сміттєвих відходів сортуються для переробки, звалища розширюються разом з безвідповідальною культурою споживання, а з ними - й ризик нової екологічної катастрофи. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Пластик: токсична історія кохання
Пластмаса після Другої світової війни змінила життя на краще. Вона спростила польоти в космос і зробила революцію в медицині. Полегшила транспортні засоби, скоротивши витрату палива, що забруднює навколишнє середовище.
Пластикова упаковка допомагає зберегти продукти свіжими, а пластикові пляшки, на адресу яких робиться найбільше нарікань, допомагають доставляти питну воду в найбідніші райони планети.
У книзі Plastic: A Toxic Love Story (Пластик: Токсична історія кохання) Сьюзан Френкел розповідає історію про винахідника-любителя Джона Веслі Хаята, який придумав целулоїд для створення більярдних куль, які до цього робилися зі слонової кістки.
Окрім скорочення споживання слонової кістки, целулоїд позбавив більярд аристократичного статусу і зробив гру доступною простим людям у будь-якому барі.
І почалася ера матеріального достатку. З пластику можна було зробити що завгодно, чим, через дешевизну матеріалу, багато хто й скористалися. Пластик був настільки дешевим, що люди виробляли продукцію без особливої необхідності.
Тепер 40 відсотків від загального обсягу пластику виготовляються з метою одноразового використання. Майже половина наявного у світі пластику була виготовлена за останні 15 років.
Пластмасу винайшли наприкінці 19-го століття, але повсюдне виробництво розпочалося тільки в 1950 році. Зараз на планеті близько 9 мільярдів тонн цього матеріалу. Близько 6 мільярдів з них - відходи, 90 відсотків яких так і не побувало в переробці.
Десять відсотків пластикового сміття потрапляють у світовий океан. Професор інженерного факультету Університету Джорджії Дженні Джембек заявляє, що пластик в океан потрапляє після того, як його просто звалюють на землю чи в річку, головним чином в Азії.
Фото: NatGeo
Не встановлено, скільки часу триває розпад пластику на молекули. Оцінки коливаються від 450 років до нескінченності, зазначає
National Geographic.
Окрім того, пластик щороку вбиває мільйони морських мешканців. Встановлено, що від нього постраждали 700 біологічних видів, у тому числі ті, що знаходяться під загрозою зникнення.
Деяким з них завдано значної шкоди: тварини на смерть заплутуються в кинутих рибальських сітках чи пластикових тримачах баночного пива.
Страждання інших не настільки очевидні. Морські тварини всіх розмірів, від зоопланктону до китів, почали харчуватися мікропластиком - частинками пластмаси розміром не більше 5 міліметрів.
Пташка загинула від голоду, оскільки не змогла перетравити пластик // Фото: USFWS
Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища назвав цю проблему "океанським армагеддоном".
Наприклад, річка Пасиг, яка протікає через центр столиці Філіппін Манілу і впадає в Манільську затоку Південно-Китайського моря, колись була вигідним судноплавним шляхом і об'єктом гордості філіппінців.
Але сьогодні Пасиг входить у десятку найзабрудненіших річок світу. Води річки щороку несуть в океан 70 тисяч тонн пластику, як правило, під час мусонів. Ще в 1990 році Пасиг визнали біологічно мертвою рікою.
У світовому океані вже утворилися п'ять сміттєвих морів з пластикових пляшок, рибальських сіток, іграшок та інших предметів, площа яких перевищує територію Франції.
Незважаючи на всі ці цифри, пластик застосовують дедалі активніше. На думку експертів, використання пластику в найближчі 20 років збільшиться у два рази.
За підрахунками Світового економічного форуму, до 2050 року на виробництво пластику будуть використовувати вже п'яту частину видобутої світової нафти.
Мікропластик у тілі людини
Довгий час у наукових колах задавалися питанням, чому кількість пластику в морі не збільшується з часом, не дивлячись на зростання виробництва.
Як з'ясував Річард Томпсон, який займається морською екологією, судячи з усього, в океані пластик розпадається на мільйони маленьких шматочків, які важко помітити.
У своїй науковій роботі у 2004 році Томпсон назвав ці шматочки "мікропластиком" і, як виявилося, точно передбачив потенційну небезпеку їх масштабного накопичення у Світовому океані.
Мікропластик знаходять повсюдно: як на дні найглибших місць океану, так і в арктичних льодах, які, згідно з деякими оцінками, в останні роки інтенсивного танення могли вивільнити до трильйона шматочків пластмаси. На деяких пляжах Великого острова Гаваїв до 15 відсотків піску - пластик.
Мікропластик проковтує риба, яка потім потрапляє до столу. Томпсон каже, що доказів проникнення пластику в м'ясо риби немає, але інші хімічні елемнти, які додають у пластмасу, можуть опинитися в тканинах риб й надалі накопичуватися в харчовому ланцюзі, потрапляючи в організм людини.
Еколог підкреслює, що й без цього зрозуміло, що вирішувати проблему з пластиковим забрудненням необхідно вже зараз.
Більшість дослідників вважають, що мікропластик піддається подальшому розпаду і перетворюється на так званий "нанопластик".
Ці мікроскопічні крихти викликають у них ще більше занепокоєння, оскільки, будучи проковтнутими, вони з куди більшою ймовірністю потрапляють з кишечника в кровотік або осідають у легенях, якщо їх вдихнути.
Пластик впливає на родючість ґрунту, на якість питної води і безпосередньо на організм людини у міру його проковтування і вдихання.
Як перемогти пластикове сміття
Пластикове забруднення очевидне, його ніхто не заперечує, і для вирішення проблеми не потрібно переробляти всю світову енергетичну систему, зазначає National Geographic.
Економіст Тед Сиглер більше 25 років працював з країнами, що розвиваються, заради вирішення сміттєвого питання.
"Проблема перестає бути такою, якщо відоме її рішення. Ми знаємо, як збирати сміття, - це може робити кожен. Ми знаємо, як налагоджувати його транспортування і переробку", - говорить експерт.
Сиглер вважає, що потрібно всього лише створити для цієї мети спеціальні організації та системи, в ідеалі - до того, як океан безповоротно перетвориться на суп з пластмаси.
В останні роки деякі країни і компанії
почали проводити корисні ініціативи. Кенія заборонила поліетиленові пакети, пригрозивши штрафами і в'язницею. У ЄС починають забороняти пластиковий посуд.
Coca-Cola до 2030 року планує переробляти 100 відсотків своєї упаковки. PepsiCo, Amcor і Unilever зобов'язалися переробляти 100 відсотків багаторазової, придатної для переробки і компостованої упаковки до 2025 року.
"Кожен розраховує на лаконічне рішення, але реальність така: сміття потрібно просто збирати", - говорить Сиглер.
Індонезійський серфер Деде Супрінайя ловить хвилю у віддаленій,
але захаращеній сміттям затоці біля берегів острова Ява.
Індонезійська Ява - найбільш населений острів на Землі // Фото: Zak Noyle
У середині березня цього року в столиці Кенії Найробі пройшла чергова конференції ООН з навколишнього середовища. Але її учасникам не вдалося досягти згоди в головному питанні: як покласти край нестримному накопиченню пластикових відходів у біосфері Землі.
Як заявив виконавчий директор програми ООН з навколишнього середовища Йоген Флашбарт, основні цілі конференції не досягнуті через протидію деяких країн, перш за все США.
Міжнародні екологічні організації безпосередньо звинуватили Сполучені Штати в блокуванні документа, що зобов'язує всі країни скоротити використання пластику і розпочати глобальну боротьбу з пластиковим забрудненням.