Знайдено найдавніші сліди Homo sapiens в Європі

 

У печері Бачо Кіро в Болгарії археологи виявили фрагменти кісток і корінний зуб, які належали Homo sapiens, що жили, приблизно, 45 тисяч років тому. Раніше палеонтологи вважали, що Homo sapiens потрапили на територію сучасної Європи набагато пізніше, пише Nature Ecology & Evolution.

 

Також серед знахідок - кам'яні і кістяні інструменти, підвіски із зубів печерних ведмедів.

 

Директор департаменту еволюції людини німецького Інституту еволюційної антропології Макса Планка Жан-Жак Юблан зазначив, що вік останків у печері - від 43 до 46 тисяч років. Артефакти - ще старші.

 

"Схоже, що цей час найбільш ранній хвилі сучасних людей у середніх широтах Євразії", - заявив учений, додавши, що незабаром Homo Sapiens поширилися на аналогічних широтах від Моравії до Монголії.

 

Це відкриття, зазначив Юблан, говорить про те, що неандертальці і Homo Sapiens досить довго контактували один з одним до того, як перші повністю вимерли.

 

"Аналіз ДНК довів, що неандертальці і Homo Sapiens взаємодіяли, вступали в контакт один з одним. У деяких місцях ці взаємодії, можливо, навіть були "дружніми", якщо можна так висловитися", - заявила один з авторів роботи антрополог Нью-Йоркського університету Шара Бейлі.

 

Про причини вимирання неандертальців вчені сперечаються до цих пір.

 

Раніше повідомлялося, що мумію дівчини зі скарбами знайшли в Єгипті.

 

До цього ми писали, що вчені розкрили деталі людських жертвоприношень майя та ацтеків. Під час ритуальних жертвоприносин жерці витягували серце з тіла жертви трьома різними способами.

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet