Думка про те, що висота гір визначається співвідношенням швидкостей підйому і ерозії, виявилося помилковою.
У Німецькому науково-дослідному центрі геофізики GFZ і Мюнстерському університеті дізналися, від чого залежить висота гір. Про це
повідомляє журнал Nature.
Раніше передбачалося, що висота найбільших гірських систем таких, як Анди і Гімалаї, визначається співвідношенням швидкості підйому і ерозії.
Виявилося, що за висоту гори відповідають тектонічні сили, які утримують гряду в балансі над м'яким матеріалом мантії. Гори плавають в розвареній породі, як айсберги у воді.
Вчені виміряли теплові потоки на межах літосферних плит, що залежать від енергії тертя між ними, проаналізувавши міцність плит і сили зрушень уздовж активних розломів.
Виявилося, що зсувні сили підтримують гори з боків, не даючи їм руйнуватися під власною вагою і силою тяжіння. Виходячи з нових даних, висота гір залежить тільки від рівноваги тектонічних сил, земної кори і мантії, що утримують гори "на плаву".
Крім того, при високому зростанні ерозії для відновлення рівноваги швидкість росту гірських хребтів також збільшується, а їхня висота залишається незмінною.