24 листопада археологи повідомили, що на Хортиці виявили унікальну гідроархеологічну знахідку на дні річки Дніпро - дубовий лафет. Подібні знахідки раніше не виявляли на території України. Відкриття було зроблено на глибині майже в десять метрів. Артефакт добре зберігся, оскільки знаходився в мулі.
Це польова гармата, яка мала надзвичайну артилерійську цінність. Вона стріляла на відстані до семи кілометрів.
"Він - загальноєвропейської конструкції, але де саме він зроблений, поки що ми не знаємо", - сказав Нефьодов.
Одиниці схожих лафетів зберігаються в деяких музеях світу. "Кожен із них розкриває цікаві подробиці древнього артилерійського озброєння. Нова знахідка вкотре свідчить про неабияке значення підводних пам'яток Дніпра для історії України", - додав археолог.
Незвичайний скіф
Два тижні тому стало відомо про першу з 1992 року знахідку повністю вцілілого, не розграбованого скіфського поховання на острові Хортиця.
У катакомбі, глибина якої становить близько трьох метрів, виявили чоловіка близько 40 років. У нього був сагайдак зі стрілами - це вказує, що він був воїном. Сагайдак був зроблений зі шкіри і прикрашений залізом. Вік поховання оцінюється у 2,5 тисячі років.
Скіф виявився незвичайно високим для свого часу - близько 1,8 метра. Археологів він також здивував хорошими зубами, що говорить про його відмінне харчування.
Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника Хортиця Дмитро Никоненко зазначає, що всі кістки збереглися, а значить можна зробити велике число аналізів.
Він назвав це дуже великою удачею з наукової точки зору.
"Поховання знаходиться в катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля. Одна з версій, що вчені називають, скіфські катакомби - це зведення будівлі житла, тобто кибитки, але підземної", - розповів Никоненко.
Це свідчить про те, що на Хортиці були численні скіфські поселення. На острові була переправа з одного берега Дніпра на інший, яка мала важливе значення для кочових племен.
"І люди, які тут жили, саме контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на інший. Тобто Хортиця в цей час була дуже важливим стратегічним місцем", - розповів учений.
Поховання воїна також супроводжувалося жертовною їжею, поряд із якою лежав залізний ніж з кістяною рукояткою.
Вхід у катакомбу, в якій був похований скіф, був побудований із безлічі каменів (окремі камені досягають 200 кілограмів, і їх дуже багато). Це, на думку істориків, свідчить про неабиякий статус чоловіка у скіфському суспільстві.
Економічна основа Січі
Минулого тижня на острові Хортиця в Совутиній балці археологи знайшли козацькі зимівники 18 століття. Дослідники говорять, що подібних знахідок не було вже 30 років.
"Спільно з департаментом культури і туризму Запорізької міськради Національний заповідник проводить дослідження північно-західної частини острова Хортиця. Хочемо зрозуміти, як заселявся край, особливо в період козацтва 16-18 століття", -
розповів завідувач відділом охорони пам'яток Національного заповідника
Хортиця Дмитро Кобалія.
На Хортиці було 17 зимівників, вважають вчені. Останній був виявлений у 1993 році.
Нове відкриття має невеликі розміри - 2,5 на два метри. У ньому знайшли залишки двох печей, а також кулі-дробинки, рештки скляних пляшок, пряжка, які дозволили датувати зимівник 18 століттям.
"Знахідки свідчать про те, що люди, які тут жили, мали зброю. Залишки посуду говорять про використання його в побуті, але те, що знахідок мало в цьому місці, говорить про те, що жили не тут, а десь поруч. Тут же займалися якимось виробництвом", - розповів Кобалія.
Археологи вважають, що знайшли господарську споруду. Там випалювали вугілля або робили селітру. Ще одне припущення учених, що це була польова кухня.
"У неї були стіни і дві склепінні печі у вигляді хлібних буханочок. Це була надземна споруда. Поруч повинні бути і житлові споруди", - пояснює археолог.
За його словами, такі знахідки говорять про те, що ця територія була щільно заселена.
"Більшість козаків не жили на Запорізькій Січі. Там жили тільки професійні військові, які займалися виключно військовими діями. Більшість козаків жили в зимівниках і брали участь у походах. На основі таких зимівників формувалися села", - розповів Кобалія.
Зимівник - це маленький хутірець, у якому жив один або кілька козаків. Займалися вони переважно господарством, тобто ловили рибу, полювали, займалися землеробством, якимись ремеслами. Це була економічна основа Січі.
Саме ж поняття "козацький зимівник" відоме ще з 15 століття, розповідає інший запорізький історик, кандидат історичних наук, директор професійного коледжу бізнесу і харчових технологій Олександр Олійник.
Вони радикально змінюють ті стереотипи, нав'язані Радянським Союзом: мовляв запорожці були п'яницями, ледарями і розбійниками, каже Олійник.
"Насправді, будь-яке суспільне утворення має економічне підґрунтя. Так ось, економічним підґрунтям запорізького товариства, Запорозьких Вольностей, а територія їх була досить-таки велика, дорівнює сучасній території Молдови або Данії, - були саме зимівники. Їх дійсно було дуже багато" , - говорить учений.
Левова частка населених пунктів на південних територіях України, каже дослідник, з'явилися на місці зимівників. До таких належить і Запоріжжя.
"250 років тому почалася урбанізація цієї території. А на території самого міста Запоріжжя було безліч зимівників", - розповів Олійник.
Однак історія козацьких зимівників - це не тільки про економіку і заселення Півдня України, а й про ментальність українців і їхній характер.
"Це багато в чому пояснює, чому ми, українці, по-перше, такі індивідуалісти, а по-друге, любителі приймати рішення самостійно. На відміну від тієї ж Росії, де все тримається на якомусь патріархальному ладі, де все вирішує глава родини, тут часто рішення приймалися самостійно, тому що кожен жив сам по собі, у маленькому такому хуторі в кожній балці. Коли було треба, вони об'єднувалися, брали участь у походах запорожців, а в решту часу жили в зимівниках", - розповів Кобалія.
Раніше в Городниці Житомирської області, де в кінці серпня знайшли унікальний тисячолітній скарб із 38 срібниками, археологи виявили
невідоме городище часів Русі.