"Стихійною силою, подолати яку туристи були не в змозі", дійсно, була лавина, показали розрахунки вчених.
Швейцарські дослідники створили двовимірну комп'ютерну модель, щоб розкрити причини загадкової загибелі туристичної групи Ігоря Дятлова взимку 1959 на Північному Уралі.
Згідно з розслідуванням тих років, причиною стала масштабна "стихійна сила". Основною версією є лавина, але залишається питання, як вона виникла на відносно пологому пагорбі. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Як лавина зійшла в місці, де це неможливо
Група туристів з Уральського політехнічного інституту під керівництвом Ігоря Дятлова загинула на початку лютого 1959 року. Коли через 16 днів походу вони не вийшли на зв'язок, почалася пошукова операція. Тіла туристів знайшли близько розрізаного намета. 26 лютого порушили кримінальну справу.
Рятувальники пройшли за маршрутом групи і знайшли намет. На схилі намета був величезний розріз ножем, зроблений зсередини, як ніби хтось так поспішав вибратися звідти, що не міг витрачати час на розстібання.
За півкілометра від намету нижче по схилу були тіла Юрія Дорошенка і Юрія Кривонищенка. Вони були в нижній білизні.
Дещо далі виявили тіло Ігоря Дятлова. Він був в одязі, але без взуття, лежав обличчям вниз під снігом і обіймав стовбур берези. Поруч з ним була Зінаїда Колмогорова. Кілька днів по тому знайшли Рустема Слободіна.
Решту змогли виявити тільки три місяці по тому в улоговині. Шия Олександра Колеватова була звернута, за вухом виявили велику рану. У Миколи Тібо-Бріньоль був проломлений череп.
При розтині Семена Золотарьова виявилися множинні переломи ребер і відкриту рану з правого боку черепа.
У Людмили Дубініної був відсутній язик і, як і у Золотарьова, очниці були порожні. На тілах усіх дев'яти членів групи були знайдені сліди радіації.
Офіційне слідство майже відразу висловило версію, що учасники групи Дятлова загинули через сходження лавини, але рятувальна команда, яка прибула на місце через 26 днів після події, не знайшла прямих підтверджень цієї гіпотези.
Те, що відбулося, вважається однією з найбільших загадок сучасності. Вона відома в усьому світі як таємниця Перевал Дятлова. Ця історія популярна серед альпіністів, любителів загадок і конспірологічних теорій.
Розслідування радянської влади тривало кілька місяців. У червні 1959 року було з'ясовано, що група загинула через "стихійну силу, подолати яку туристи були не в змозі", а доступ на територію події був закритий на три роки.
З цього моменту вчені та експерти висували свої версії події, всього їх налічувалося близько 75.
Причиною смерті більшості дятловців стало переохолодження. Приводом для конспірології, таких як інопланетяни або секретні військові випробування, стали ті факти, що студенти вибігли в легкому одязі і без взуття, розуміючи, що це неминуче призведе до загибелі в такий мороз, а в чотирьох з них були серйозні фізичні травми.
Влітку 2020 року через 61 рік після події генпрокуратура Уральського федерального округу нарешті назвала причину смерті людей. За їхніми даними, через сходження лавини вони покинули укриття, а потім не змогли знайти намети через заметіль і замерзли.
Однак професійні альпіністи і скептики продовжують наполягати, що схил був не таким крутим для сходження лавини, і що ніяких пригод, здатних викликати сходження лавини посеред ночі, не було.
Група під керівництвом 23-річного студента інженерного факультету складалася з дуже досвідчених туристів, і вони не стали б встановлювати намет у небезпечному місці, відзначають експерти.
Родичі загиблих також не погоджуються з офіційною версією слідства. Вони впевнені, що сталася якась техногенна катастрофа.
"Там вибух стався, не над перевалом Дятлова. Хмара, в кінцевому підсумку, опустилася, вони отруїлися. У нас зібрано достатньо доказів того, що це була техногенна катастрофа. Ми будемо домагатися порушення кримінальної справи, з'ясування реальної причини смерті шляхом ексгумації", - заявив адвокат громадського фонду пам'яті групи Дятлова Євген Черноусов.
Однак результати дослідження, опубліковані в журналі Communications Earth & Environment, показують, що те заглиблення, яке туристи зробили зі снігу, щоб поставити намет, в поєднанні з впливом окремих вітрів, які привели в рух сніговий покрив вище по схилу, цілком могли послужити причиною для сходу лавини, яка змусила членів групи вибігти з намету.
Олександр Пузрін зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха і Йохан ГАУМ з Федеральної політехнічної школи Лозанни та Інституту вивчення снігу та снігових лавин представили свою теорію на основі розроблених аналітичних моделей.
Дослідники ретельно вивчили документи і розрахували, що лавина могла зійти посеред ночі, приблизно, через 9,5-13,5 години після того, як альпіністи зробили виїмку на схилі, щоб захистити свій намет від вітру.
Gaume
Але як пояснити сходження лавини на відносно рівнинній місцевості (23 градуси; для сходження лавини необхідно не менше 30) при тому, що напередодні ввечері не було снігопаду? У дослідників є пояснення і цьому, а саме катабатичні вітри. Це холодне повітря, що дме вниз по схилу і переміщає сніг.
"Якби Дятлов і його група не очистили частину схилу пагорба від снігу при установці намету, ніякої трагедії б не сталося. Це було головною, але не єдиною причиною початку сходження лавини", - йдеться в публікації.
За даними вчених, через сильні катабатичні вітри на частині пагорба, що нависає над наметом, виявилося багато снігу. Через деякий час у сніжному пласті з'явилася тріщина, після чого він розколовся і на туристів обвалилася сніжна дошка. Її розміри, згідно з моделюванням, склали, приблизно, п'ять на п'ять метрів.
Автори роботи також виконали чисельне моделювання травм, які могли отримати люди при сходженні такої лавини. Для цього вони застосували дані автомобільних краш-тестів 1970-х років, коли замість манекенів використовували трупи. Модель підтвердила, що під час сходження такої лавини люди не загинуть, але отримають серйозні травми.
Дослідники говорять, що в такій ситуації більш розумним рішенням може стати будівництво снігової печери - ця практика підтвердила свою ефективність в останні десятиліття.